Львів із-поміж усіх переваг цікавий ще й тим, що тут можна роками ходити одними й тими ж вуличками, попри старезні будинки, а потім одного разу відкрити для себе те, чого, якимсь дивним способом стільки часу не помічали — маскарони. Перша персональна виставка фотографа, журналіста, автора медіапроекту „Фотографії старого Львова“ Романа Метельського „Ті, що дивляться згори“, яку відкрили 12 березня у кав’ярні „Штука“ (вул. Котлярська, 6), якраз і присвячена цим дивним образам, які прикрашають будівлі в старій частині міста.
— Маскарони мають цікаву властивість — ховатися. Можна багато разів проходити вулицею і їх не бачити. А потім в один момент раптом помічаєш. А коли за якийсь час знову піднімаєш голову вгору, бачиш, що біля нього ще кілька облич, ніби спостерігає за нами. І що більше в них вдивляєшся, то більше розумієш, наскільки це цікава і складна робота, — розповів автор виставки Роман Метельський.
Як підкреслив Роман Метельський, первісною функцією скульптурних масок було відлякування злих духів. З плином часу їхня роль змінювалась, тож на початку ХХ століття замість гримас химерних істот львів’яни вже милувались прекрасними сецесійними обличчями, обрамленими пишними кучерями і вигадливими візерунками.
Фотовиставка „Ті, що дивляться згори“ — це лише невеличка частина світлин, які панові Романові вдалося вже зробити. На відкритті експозиції від друзів митця прозвучало декілька цікавих пропозицій, як ще більше популяризувати ці образи і заохотити кожного частіше дивитися вгору, а не лише під ноги: це й видання книги, де вмістяться усі світлини з інформацією про будівлі, на яких розміщені ці дивовижні маски-обличчя, сувенірні листівки та футболки. А сам автор запропонував усім охочим флешмоб — шукати і фотографувати маскарони та ділитися ними на сторінці виставки.
Експозицію „Ті, що дивляться згори“ можна оглянути щодня впродовж березня з 10:00 до 22:00.
Наталі ПАВЛИШИН
Світлини: Андрій Кульчицький
