Добробут під знаком конюшини, або як українське масло Європу підкорило

1
1078
Добробут під знаком конюшини, або як українське масло Європу підкорило
Добробут під знаком конюшини, або як українське масло Європу підкорило

Із початком XX сторіччя, у світі, що дуже швидко змінювався, українці Галичини почали заявляти про себе не лише політичною та просвітницькою діяльністю, але й економічними здобутками – реформуванням сільського господарства, кооперацією його прибуткових галузей, й, звісно, невтомною та наполегливою працею… Молочний промисел, що розпочинався в Галичині, можна сказати, ні з чого, завдяки хисту та добрій організації, за, відносно, короткий час зумів експортувати продукцію не лише по всій Європі, а й у Австралію, Палестину, Маньчжурію… До 1939 року українському кооперативу “Маслосоюз”  вдалося здобути 60 % внутрішнього ринку Польщі…

Засновники та провідники "Маслосоюзу". По центру - священик, диригент, кооператор Остап Нижанківський. Стрий, 1909 рік
Засновники та провідники “Маслосоюзу”. По центру – священик, диригент, кооператор Остап Нижанківський. Стрий, 1909 рік

Найбільший український кооператив міжвоєнної Польщі народився у селі Завадові нинішнього Стрийського району Львівської області. Тут, 1904 року, за ініціативи місцевого пароха, священика Остапа Нижанківського, за підтримки “Просвіти” постала перша молочарня. Успіх почався з …4 кілограмів масла на день, та байдужості та ворожості селян, які не вірили у механічну обробку продукції, твердили, що в сепараторі “сидить нечиста сила”… Проте, копійка зайвою не була ніколи, вже 1911 року таких молочарень в навколишніх селах вже було 79. Вони виробляли 3 164 кг масла в рік, або ж 10 кг денно…

Роком народження кооперативу все ж вважається рік 1907, коли 20 сільських спілок, за схемою кооперативного молочарства Чехії та Данії, були організовані у “Крайовий молочарсько-господарський союз” (згодом “Маслосоюз”).

Товарний знак "Маслосоюзу" - чотирилисник конюшини.
Товарний знак “Маслосоюзу” – чотирилисник конюшини.

Остап Нижанківський у 1909 році видав брошуру “Як реєструвати спілки молочарські?”, у якій давав селянам цінні поради, заохочував до громадської праці, до піднесення добробуту…

Селяни відчули переваги одразу – вони отримували за здане молоко добру винагороду, мали можливість будувати хати, вчити дітей, тобто нормально жити на своїй землі, хоч і за умов чужинецького панування… Масло не було єдиною продукцією кооперативу, тут виготовлявся маргарин, різні види сирків тощо. Найкращі масла називали “знаменитими”, загалом їх поділяли на чотири категорії, до відома – кооперативне масло, яке мало більше ніж три дні, вважалося другосортним… Фірмовим знаком “Маслосоюзу” були букви М і С, між якими “втиснута” чотирилиста конюшина. Українському кооперативу вдалося здобути 60 % внутрішнього ринку. Окрім того, 100 % масла, яке експортувала Польща до 1939 року, виготовляв український “Маслосоюз”…

Центральний офіс і крамниця "Маслосоюзу" у "Народній гостинниці", у Львові на розі нинішніх вулиць Дорошенка-Костюшка. Фото міжвоєнного періоду
Центральний офіс і крамниця “Маслосоюзу” у “Народній гостинниці”, у Львові на розі нинішніх вулиць Дорошенка-Костюшка. Фото міжвоєнного періоду

Від 1924 року “Маслосоюз” було реорганізовано, змінено статут, який був прийнятий у 1925 році на загальних зборах. До керівництва прийшли нові люди, здебільшого колишні старшини УГА, які закінчили фахові школи за кордоном. У 1924 році Союз об’єднував 39 молочарень, які виготовили понад 41,5 тисяч кілограм масла…

Нові філії і крамниці “Маслосоюзу”, наперекір усьому, відкривались у Станіславові, на Волині, у Львові, Перемишлі, Катовіцах, Бєльську… 1927 року центральний офіс “Маслосоюзу” переїхав до Львова – у приміщення “Народної гостинниці” на розі вулиць Костюшка і Дорошенка. У цьому ж році кооператив придбав перший вантажний автомобіль. Це була велика подія…

Давня "Народня гостинниця", тепер - Західна регіональна митниця у Львові. Фото 2015 року
Давня “Народня гостинниця”, тепер – Західна регіональна митниця у Львові. Фото 2015 року

Маслосоюзівці брали участь у великих господарських виставках, їхня продукція удостоювалась високих нагород, а головне – її купували у Європі. Наше масло експортувалось до Німеччини, Австрії, Чехо-Словаччини, Данії, Нідерландів, Франції, Швейцарії і навіть до …Маньчжурії, конкуруючи з місцевими виробниками, що було нелегко. У польській пресі навіть з’являлися заклики не купувати цієї продукції – вона, мовляв, йде від конкурентів… Але люди вибирали те, що якісніше і дешевше.

Фіра на площі Ринок у Львові - саме у такий спосіб кріпили бочки з маслом при розвозці товару. Фото до 1914 року
Фіра на площі Ринок у Львові – саме у такий спосіб кріпили бочки з маслом при розвозці товару. Фото до 1914 року

До 1939 року у “Маслосоюзі” нараховувалось півмільйона з 800 тисяч господарств на теренах нинішньої Західної України. Практично кожне українське господарство було членом “Маслосоюзу”, бо решта 40% були неукраїнськими.

З приходом большевицького режиму найбільший кооператив міжвоєння був зліквідований. У 1944 році українська молочарська кооперація, як і весь український кооперативний рух, перестала існувати як самостійний господарський сектор…

Євгеній ІПАТОВ

Використані джерела:

http://library.lnu.edu.ua/ , http://www.ji.lviv.ua/ , http://vgolos.com.ua/

1 коментар

  1. Довголітнім директором Маслосоюзу був Палій, батько поетеси Ліди Палій, що проживає в Канаді.

Напишіть відгук