Діяльність “Пласту” у селі Уличному на Дрогобиччині у 1930-му році, або як пластуни проводили літні вакації

0
385
Діяльність “Пласту” у селі Уличному на Дрогобиччині у 1930-му році, або як пластуни проводили літні вакації

Упродовж 1911–1930 років, часу леґального існування в Галичині, в організації “Пласт” пройшли вишкіл чимало українських хлопців та дівчат, які відіграли важливу роль в українському національно-визвольному русі ХХ століття.

Серед них Провідник Організації Українських Націоналістів Степан Бандера, зв’язкова Української Військової Організації Ольга Басараб (1889–1924); шеф Головного Військового Штабу, генерал-хорунжий Української Повстанської Армії Олекса Гасин (1907–1949); шеф Головного Військового Штабу, генерал-хорунжий Української Повстанської Армії, уродженець Дрогобиччини Дмитро Грицай (1907–1945); шеф штабу “Карпатської Січі” Михайло Колодзінський (1902–1939); поручник, ад’ютант шефа штабу “Карпатської Січі”, співавтор “44 правил життя українських націоналістів”, уродженця Дрогобича Зенон Коссак (1907–1939); виконавець атентату на секретаря консульства СРСР у Львові О. Майлова Микола Лемик (1915–1941); Голова Проводу Організації Українських Націоналістів на українських землях, Головний Командир Української Повстанської Армії, Голова Генерального Секретаріату Української Головної Визвольної Ради, генерал-хорунжий Української Повстанської Армії Роман Шухевич (1907–1950) та ін.

Перша сторінка протокольної книги пластового вакаційного гуртка в с. Уличне. З Центрального державного історичного архіву України у Львові.
Перша сторінка протокольної книги пластового вакаційного гуртка в с. Уличне. З Центрального державного історичного архіву України у Львові.

Пластові гуртки та курені у селах та містах Галичини мали свої особливості у діяльності. Організаційне оформлення “Пласту” в Уличному відбулося у 1930 р.

Любомир Зенон Беч. 1939 р. Світлина опублікована у книзі “Дрогобиччина – земля Івана Франка” (Дрогобич, 1997. – С. 269).
Любомир Зенон Беч. 1939 р. Світлина опублікована у книзі “Дрогобиччина – земля Івана Франка” (Дрогобич, 1997. – С. 269).

У червні 1925 р. керівний орган Пласту – Верховна Пластова Команда (ВПК) у Львові видала наказ №43 про вакаційні гуртки. Таке рішення було зумовлено двома причинами: 1) вишкіл кадрів; 2) збільшення кількості осередків у Галичині. У наказі наголошувалося: “В[ерховна] П[ластова] К[оманда] не зміняючи характеру пластової праці на літних феріях й не даючи спеціяльних припоручень, видає отсі орґаніз[аційні] розпорядження: В кождому повітовому місті мають бути скликані в першім тижні вакацій сходини всіх членів У[країнського] П[ластового] У[ладу], які перебувають, хоч би часово, в районі даного повіту, для зорґанізування “Вакаційного Гуртка” й для намічення пляну діяльности на літні місяці.

Перемиські пластуни в обласному пластовому таборі на Соколі. Зліва праворуч. Сидять: Богдан Козак, Михайло Качмар. Стоять: Орест Мартинович, Любомир Полянський, Степан Фік, Ярослав Полянський, Любомир Врецьона, скавтмастер Іван Чмола, М. Ісаїв, Любомир Беч, Мар’ян Малиновський, Л. Пелех, Борис Вітошинський. 1929 р. Світлина опублікована у книзі “Дрогобиччина – земля Івана Франка” (Дрогобич, 1997. – С. 271).
Перемиські пластуни в обласному пластовому таборі на Соколі. Зліва праворуч. Сидять: Богдан Козак, Михайло Качмар. Стоять: Орест Мартинович, Любомир Полянський, Степан Фік, Ярослав Полянський, Любомир Врецьона, скавтмастер Іван Чмола, М. Ісаїв, Любомир Беч, Мар’ян Малиновський, Л. Пелех, Борис Вітошинський. 1929 р. Світлина опублікована у книзі “Дрогобиччина – земля Івана Франка” (Дрогобич, 1997. – С. 271).

Скликанням тих сходин займуться Кошові Команди, а де їх нема, там обов’язком кождого пластуна (чи пластунки) зі своїми сусідами є порозумітися в сій справі. По розв’язанні сего гуртка його провідник здає звіт з його діяльности і майна до О[кружної] П[ластової] К[оманди] і передасть туди всі відповідні письма та надбання. Незалежно від сего виконують поодинокі гуртки свій вже наперед намічений плян праці”. Після появи такого документу ВПК, пластуни активізовують свою роботу на місцях.

 

Виконуючи наказ ВПК, з ініціативи пластового розвідника Любомира Беча в селі Уличному створено вакаційний гурток. У Центральному державному історичному архіві України у Львові зберігається “Протокольна книга вакаційного гуртка в Уличні”, що велася від 7 липня 1930 р. до 28 серпня 1930 р. У ній детально подана діяльність уличнянських пластунів. 7 липня 1930 р. у селі Уличному проведено Перші сходини вакаційного гуртка. До його складу ввійшли: пластова учасниця дівочого 10-го перемиського куреня Уладу українських пластунів юнаків (УУПЮ) імені Мотрі Кочубей Дарія Беч, пластовий розвідник хлопчачого 6-го перемиського куреня УУПЮ імені Івана Богуна Любомир Беч, пластовий учасник хлопчачого 2-го пластового куреня Українського уладу старших пластунів (УУСП) “Червона Калина” у Стрию Омелян Кульчицький, пластовий учасник хлопчачого 18 пластового куреня УУПЮ імені Івана Франка в Дрогобичі Ярослав Яворський. Програма перших зборів включала: 1) пластовий гімн; 2) доповідь Любомира Беча; 3) обрання гурткових діловодчиків; 4) організаційні справи; 5) пропозиції і запитання. Розпочалися збори співом пластового гімну “Цвіт України і краса. Після пластового гімну, Любомир Беч пояснив присутнім причини появи гуртка, його мету та завдання.

Гурток в Уличному отримав назву “Вакаційний гурток Орла”. Його провідником (керівником) одноголосно обрано Любомира Беча, містопровідником (заступником) – Дарію Беч. Тотемом гуртка затверджено вишнево-зеленого орла. Вирішено, що протоколи вестимуть члени по черзі. Протокольна книга мала зберігатися у містопровідника. Узгоджено план праці гуртка. До першочергових завдань належали: підготовка до другого пластового іспиту (основи медичних знань, азбука Морзе, картографія, куховарство, спортивне орієнтування тощо), виступи в читальні “Просвіта”, пропагування пластових ідей, заходи для створення осередку Українського краєвого товариства охорони дітей і опіки над молоддю, вправи, мандрівки, забави, спортивні ігри, підготовка рефератів та виголошення доповідей, практичні пластові вмілості тощо. Постановлено, що збори гуртка мали відбуватися у вівторок і п’ятницю близько 12-00 – 13-00 в довільному місці в селі та після Служби Божої в неділю у шкільному саду. Захід закінчився пластовим кличем “СКОБ!”.

За два місяці діяльності уличнянські пластуни провели колосальну працю, яка дала можливість їм вдосконалитися духовно і фізично. Не зважаючи на невеликий час існування пластового гуртка, його члени зуміли придбати печатку. Прямокутною печаткою, розміром 49х9 мм, без зображення, із легендою (написом): “Вакаційний Гурток в УЛИЧНІ” завірено документи, які датуються 4–28 серпня 1930 р.

Автограф Любомира Беча. 5 серпня 1930 р. З Центрального державного історичного архіву України у Львові.
Автограф Любомира Беча. 5 серпня 1930 р. З Центрального державного історичного архіву України у Львові.

Для проведення занять пластуни вакаційного гуртка в Уличному користувалися значною кількістю організаційної літератури, зокрема працями методичного та виховного характеру: Дмитра Донцова “Юнацтво і Пласт” (Львів, 1928), Василя Кархута “Перша проба пластуна” (Львів, 1929) та “Друга і третя проба пластуна” (Львів, 1929), Євгена Пеленського “Пластовий гурток” (Львів, 1930), “Пластовий впоряд як доповнення до впоряду “Сокола-Батька” (Львів, 1928), “Пластовий калєндарик для молоді на рік 1929/30” (Львів, 1930), Олександра Тисовського “Життя в Пласті. Основи пластового знання для Української Молоді” (Львів, 1921), Тараса Франка “Історія й теорія руханки” (Коломия, Львів, 1923) та ін.

Обкладинка книги Є. Ю. Пеленського “Пластовий гурток” (Львів, 1930 р.). З Наукової бібліотеки Львівського національного університету імені Івана Франка.
Обкладинка книги Є. Ю. Пеленського “Пластовий гурток” (Львів, 1930 р.). З Наукової бібліотеки Львівського національного університету імені Івана Франка.

Велика заслуга в організації та веденні роботи з пластунами Уличного належала Любомиру Бечу (літературний псевдонім “Л. Запорізький”, пластове псевдо “Сизий Орел”, криптоніми Б. Л. Зенон, Л. З. Б.) та Омеляну Кульчицькому (пластове псевдо “Шлєхта”). Завдяки їм пластовий вакаційний гурток в Уличному впродовж липня–серпня 1930 р. провів 17 засідань, 1 мандрівку та 1 теренову нічну гру. Заняття відбувалися у шкільному саду, в школі та біля неї, на “Гребені”, у лісових масивах біля села.

Перша сторінка “Молодого Життя” – друкованого органу товариства “Пласт” у Львові. Травень–червень 1930 р. З Наукової бібліотеки Львівського національного університету імені Івана Франка.
Перша сторінка “Молодого Життя” – друкованого органу товариства “Пласт” у Львові. Травень–червень 1930 р. З Наукової бібліотеки Львівського національного університету імені Івана Франка.

За весь період існування пластового гуртка проведено: 1) ігри та забави: “Адвокат”, “Артисти”, “Близьке і далеке”, “В букву”, “Вправа нюху”, географічна гра, “Годинник”, “Гра Кіма”, “Гра Сетона”, “За годинником”, “Кілько?”, “Мірення тягарів”, “Обсервація дороги”, “Подібне”, “Порівняння”, складомовки, “Так – ні”, “Хто знайде?”, “Хто я?”, “Що бачиш?”, “Який примірник на столі?”, “Який я?”, “Які зміни на столі?”; 2) прочитано реферати та лекції: з історії України, про гроші, діяльність вакаційних гуртків, польові ігри, мандрівки і табори, кооперацію, картографію, “Пласт і ідея ощадності”, “Ратівництво”, “Пластові приписи і розпорядки”, “Про розвідчу службу”, “Сиґналізація”, “Слідження”, українську руханку, “Характер і його значення”, “Як виповнювати друки”; 3) практичні заняття: з куховарства, азбука Морзе, будови шатер, орієнтування по годиннику, картографію, вивчення українських пісень; 4) мандрівку 6 серпня (маршрут: Уличне, Калинівець, Зимівки, Орів, Киянска, Уличне.); 5) теренову нічну гру 26 серпня (біля приміщення школи, вулицями Уличного) та ін.

Перша сторінка брошури Дмитра Донцова “Юнацтво і Пласт” (Львів, 1928 р.). З Наукової бібліотеки Львівського національного університету імені Івана Франка.
Перша сторінка брошури Дмитра Донцова “Юнацтво і Пласт” (Львів, 1928 р.). З Наукової бібліотеки Львівського національного університету імені Івана Франка.

Пластуни по черзі укладали програму засідань та вели протокольну книгу. Один пропуск занять Дарії Беч та два Ярослава Яворського з поважних причин за весь час існування вакаційного гуртка в Уличному, свідчать про дисциплінованість та високий рівень самоорганізації його членів. Запропонована програма заходів дозволила кожному члену гуртка засвоїти нові знання та навички.

Обкладинка часопису “Пластовий Шлях” – друкованого органу товариства “Пласт” у Львові. Липень 1930 р. З Наукової бібліотеки Львівського національного університету імені Івана Франка.
Обкладинка часопису “Пластовий Шлях” – друкованого органу товариства “Пласт” у Львові. Липень 1930 р. З Наукової бібліотеки Львівського національного університету імені Івана Франка.

Пластуни, паралельно з вишколом, брали участь у всіх громадських заходах, які проводилися у селі. Так, у липні Омелян Кульчицький з членами Пласту, читальні “Просвіта” та протиалкогольного товариства “Відродження”, будучи головним режисером, проводив репетиції двох вистав “Батраки” та “Бабський бунт”. 17 серпня 1930 р. Дарія Беч, Любомир Беч, Омелян Кульчицький і Ярослав Яворський взяли участь у протиалкогольному віче, яке відбулося у селі Уличне.

Заходи, проведені пластунами вакаційного гуртка в Уличному впродовж липня–серпня 1930 р.

№ протоколу зборів

Дата протоколу

Місце проведення зборів (мандрівки, вправи)

Кількість питань, які розглянуто на зборах (мандрівці, вправі)

Особа, яка писала протокол

1

7 липня
1930 р.

5Дарія Беч
2

8 липня
1930 р.

шкільний сад8Дарія Беч

9 липня
1930 р.

читальня “Просвіта”1Омелян Кульчицький

10 липня 1930 р.

читальня “Просвіта”1Омелян Кульчицький
3

11 липня 1930 р.

читальня “Просвіта”8Омелян Кульчицький
4

18 липня 1930 р.

шкільний сад9Ярослав Яворський
5

20 липня 1930 р.

шкільний сад9Любомир Беч
6

22 липня 1930 р.

шкільний сад9Дарія Беч
7

25 липня 1930 р.

шкільний сад,
а згодом за селом на “Гребені”
9Омелян Кульчицький
8

29 липня 1930 р.

шкільний сад10Ярослав Яворський
9

3 серпня
1930 р.

шкільний сад10Дарія Беч
10

5 серпня
1930 р.

шкільний сад9Любомир Беч

6 серпня
1930 р.

мандрівка: Уличне, Калинівець, Зимівки, Орів, Киянска, УличнеЛюбомир Беч
11

10 серпня 1930 р.

приміщення школи9Омелян Кульчицький
12

15 серпня 1930 р.

шкільний сад7Ярослав Яворський
13

17 серпня 1930 р.

приміщення школи8Любомир Беч
14

19 серпня 1930 р.

приміщення школи9Дарія Беч
15

22 серпня 1930 р.

шкільний сад10Омелян Кульчицький
16

26 серпня 1930 р.

шкільний сад10Ярослав Яворський

26 серпня 1930 р.

1-ша нічна теренова гра, біля приміщення школи, вулицями Уличного3Омелян Кульчицький
17

28 серпня 1930 р.

приміщення школи7Омелян Кульчицький

 

Загалом проведена пластова праця у селі Уличному дала розуміння членам їхнього місця та ролі в суспільно-політичних подіях того часу. На жаль, заборона польською окупаційною владою Пласту у вересні 1930 р., не дала можливості на належному рівні розбудувати пластову структуру в селі Уличному. Не зважаючи на це, пластуни зуміли використати отриманий досвід у своїй подальшій громадській діяльності як в Уличному в спортивній організації “Сокіл”, протиалкогольному товаристві “Відродження”, читальні “Просвіта”, так і за його межами в Дрогобичі, Львові, Перемишлі, Стрию, де вони вчилися або працювали.

Сучасний вигляд будинку, в якому містилася одна з трьох читалень “Просвіти” у селі Уличному. 18 квітня 2018 р.
Сучасний вигляд будинку, в якому містилася одна з трьох читалень “Просвіти” у селі Уличному. 18 квітня 2018 р.

Так, Любомир Беч у львівських часописах “Вогні”, “Спорт” та інших опублікував чимало статей про Пласт та практичні поради для української молоді, був одним з провідних членів товариства “Сокіл” в Уличному у 1930-их рр.

Сучасний вигляд “Гребеня”, на якому вправлялися уличнянські пластуни та молодь села Уличного. 18 квітня 2018 р.
Сучасний вигляд “Гребеня”, на якому вправлялися уличнянські пластуни та молодь села Уличного. 18 квітня 2018 р.

Методика пластунів Уличного не втратили своєї актуальності. ЇЇ, з певними корективами, успішно можна застосувати й сьогодні для виховання української молоді.

Андрій СОВА
історик

Особлива подяка мешканцю Уличного Степанові Стельмаховичу. Стаття проілюстрована світлинами з Центрального державного історичного архіву України у Львові, Наукової бібліотеки Львівського національного університету імені Івана Франка та сучасними світлинами Романа Метельського.

Література:

  1. Сова А. Спортивне життя села Уличного на Дрогобиччині у 1920-их рр. // Український селянин: Зб. наук. праць / За ред. А. Г. Морозова. – Черкаси: Черкаський національний університет ім. Б. Хмельницького, 2014. – Вип. 14. – С. 83–85.
  2. Мартиролог Українського Пласту / Укладачі: Свідзинська О. (відп. ред.), Сова А., Юзич Ю. – Львів: Дизайн-студія “Папуга”, 2015. – 432 с.
  3. Сова А. Пробоєм до мети. Діяльність Пласту в селі Уличне на Дрогобиччині // Пластовий шлях. Журнал пластової думки та інформації. – Львів, 2015. – Чис. 32 (183). – С. 54–55.

Напишіть відгук