Десять будинків середмістя Львова, що потребують реставрації

Збереження декору необхідне деяким львівським кам’яницям, що розташовані на центральних вулицях. Зволікання може призвести не лише до безповоротної втрати національного надбання, а й становить пряму загрозу життю і здоров’ю перехожим у разі обвалу.

Вулиця Братів Рогатинців, 15

Будинок на вулиці Братів Рогатинців був споруджений у 1911-1912 рр. Раніше на цьому місці розташовувались дві кам’яниці. У XVIII ст., кам’яниця називалася Ґладишовською (власність римо-католицька). У 1902 р. тут мешкали: різник Симон Люммель та ювелірка Фані Вассер. Через браму будинку відкривався прохід до пасажу Ляуфера і через нього на вул. Боїмів (Староєврейську) № 12.

Вулиця Братів Рогатинців, 21

Триповерхова кам’яниця, побудована у ХІХ ст. з сірим фасадом у чотири вікна. У XVIII ст., будинок носив ім’я Дешпотовської (власність римо-католицька).

Вулиця Братів Рогатинців, 29

Чотириповерховий будинок, у 1890-х рр. був ґрунтовно перебудований. У XVIII ст., кам’яниця Клопотовська (власність єврейська). У 1902 р. тут мешкали: залізничний інженер Данилович, залізничний службовець Леон Тауб, працівниця намісництва Мєчислава Венцлевська, працювала крамниця колоніальних товарів Д. Карла.

Вулиця Братів Рогатинців, 43

Типова триповерхова чиншова кам’яниця періоду історизму. Споруджена була близько 1890 р. У XVIII ст., кам’яниця Мошка Тарногродського (власність єврейська).

Вулиця Староєврейська, 5

У XVIII ст. кам’яниця називалась Оґжалковська (власність римо-католицька). У 1791 р. кам’яницю капітально перебудували для нового власника торговця вином Товія Вайґля. Від того часу походить наріжна скульптура лева з двома тулубами, через що будинок називають «Під левами». У 1875 р. кам’яницю перебудували у стилі історизму.

Вулиця Староєврейська, 18

У XVIII ст. називалась кам’яниця Щепановичовська (власність римо-католицька). Триповерховий будинок шириною у три вікна. Від барокових часів зберігся білокам’яний портал при вході до кам’яниці, а дата на фасаді (1800) свідчить про ґрунтовну перебудову будинку, якої він зазнав на межі XVIII–ХІХ ст.

Вулиця Староєврейська, 35

У XVIII ст. кам’яниця називалась Чоповника (власність єврейська). Кам’яниця XVII ст. дійшла до нашого після перебудови другої половини ХІХ ст. З боку вул. І. Федорова зберігся старовинний маскарон.

Вулиця Театральна, 3

Прибутковий будинок, що був споруджений за проектом Зигмунта Кендзерського у 1900 році.

Вулиця Театральна, 8

Житловий будинок, зведений у XVII ст. У будинку проживав міський райця Самуїл Кушевич та архітектор Андреа дель Аква. Кам’яниця суттєво перебудована у 1770 року майстром-будівничим Йосифом Дубльовським для радельницького старости Франциска Девіча.

Вулиця Театральна, 10

Житловий будинок. У 1908 році тут відкрилась кав’ярня «Штука», котра прославилась вишуканим продуманим до дрібниць інтер’єром, виконаним за проектом Фелікса Вигживальського, із його власними стінними розписами. В цьому будинку, працювала книгарня спілки «Губринович і Шмідт».

Будинок споруджений ймовірно архітектором Петром Полейовським у 1768–1773 роках на замовлення генерала Роха Вінявського. Для будівництва застосовано руїни двох старших кам’яниць, що стояли на цій ділянці. В середині XIX ст. і у 1907 році проводились реконструкції. Класичний портик прикрашений скульптурами Марса і Венери. Усі скульптури виконані ймовірно Матвієм Полейовським. У архітектурі будинку поєднується стиль бароко із рисами раннього класицизму.

 Наталія Бойченко

Джерела: www.lvivcenter.org, www.lvivcenter.org, uk.wikipedia.org, centre7.org.ua