Де наші предки набивали собі синці або ковзанки старого Львова

0
692

Традиційним атрибутом зимового міста, а особливо в святкову різдвяну пору, є ковзанка. Що правда, з розвитком технологій уже не обов’язково чекати зими та лютих морозів, щоб понабивати собі синців ковзаючись по льоді. Навіть осінню чи весною можна випробовувати свої вміння на штучних ковзанках, а на тих, що в приміщеннях – то хоч цілий рік. Та цікаво куди ж необхідно було піти львів’янину століття тому, аби спробувати приборкати лід залізними ножами.

План міста Львова 1877 року, на котрому позначений Лижв'ярський став - одна з перших облаштованих ковзанок у Львові
План міста Львова 1877 року, на котрому позначений Лижв’ярський став – одна з перших облаштованих ковзанок у Львові

Мабуть найдавнішим, письмово засвідченим місцем для ковзання, є Шуманівський, він же ж Лижв’ярський, став. Навіть одна з цих назв свідчить про його призначення, оскільки лижв’ярами колись називали ковзанярів. Зараз від цього ставку, як і від багатьох інших, і сліду не залишилось. Розташовувався ж він по вулиці К.Левицького, на місці сучасної Личаківської районної адміністрації та кількох наступних за нею будівель. У 1846 р. на ставі Шумана було відкрито купальню. Тут була роздягальня з 20 кабінками, а інструктор навчав відвідувачок плаванню. Зимою ж ця водойма перетворювалася на каток Лижв’ярського товариства, з котрим і пов’язана популяризація ковзанярства в тогочасному Львові.

Ковзанка на Панєнському ставі. Фото 1904 року.
Ковзанка на Панєнському ставі. Фото 1904 року.

У 1870 pоці ковзанку Товариства було перенесено на Панєнський став (на місці будинків № 9а-23 по вул. Вітовського). Згодом це ковзанка стала одним з найпопулярніших місць зимового Львова. І очевидно, що не дерма, адже тут облаштували теплу роздягальню з буфетом та електричним освітленням. У вихідні дні музичний супровід на ковзанці забезпечував оркестр. 15 січня 1905 року тут відбувався перший хокейний матч на території України. Ось як про нього відізвались тогочасні газети: «Фестин на ставах Панєнських випав дуже гарно…Атракцією став хокей, який продемонстрували учні Реальної школи. Через неприбуття суперника, яким мала бути команда Товариства Лижвярського, реалісти зіграли між собою…Публіки було багато, яка весело вітала нову гру на леді, а що мороз «скварчав» (-12 градусів), то було випито чимало гарячої гербати».

На початку століття, у Львові діяло одночасно не менше двох облаштованих ковзанок. Окрім Панєнського ставу, ще одна ковзанка з’явилася на ставі Собка на Кастелівці. Діяла вона, очевидно, до знищення ставу в 1930-х роках. З невідомих причин у 1910 році Лижв’ярське товариство переносить свою ковзанку з Панєнського на сусідній Пелчинський став. Однак її історія була короткою, оскільки вже після війни став припинив своє існування. Та це не завадило Товариству спорудити поруч цього місця нову штучну ковзанку, яка до того ж являлась найбільшою з поміж усіх та була обладнана електричним освітленням. Діяв тут навіть прокат ковзанів Після війни ковзанка припинила своє існування і зараз на цьому місці розташований спорткомплекс «Динамо».

Пелчинський став взимку. З 1910 року сюди перенесли ковзанку. Фото 1908 року
Пелчинський став взимку. З 1910 року сюди перенесли ковзанку. Фото 1908 року

Популяризація хокею в міжвоєнний період сприяла появі нових змагальних ковзанок. Одна із них виникла ще на початку XX ст. на ставку Світязь (теперішній «Медик»). Спочатку тут проводились змагання з фігурного катання, а в 1926 року започатковано розіграш першості Львова з канадського хокею. Штучна хокейна арена з 1924 року облаштовувалась на стадіону «Легії» (тепер стадіон «Юний школяр»), що на вулиці Вахнянина. А легкоатлетичні доріжки навколо арени взимку використовувались для перегонів на ковзанах.

Імпровізована хокейна арена в Парку культури і відпочинку ім. Б. Хмельницького. Фото 1957-1962 рр.
Імпровізована хокейна арена в Парку культури і відпочинку ім. Б. Хмельницького. Фото 1957-1962 рр.

В радянський час ковзани стали більш доступнішими, тому в якості ковзанки використовувались усі замерзлі водойми міста. Однак спеціально облаштованих ковзанок було не так і багато. Зі старих продовжила, а точніше відновила свою роботу ковзанка на «Медику».  Після побудови в 1950-х роках парку Культури, ковзанки стали облаштовувати там. Зокрема, для катання ковзанки заливали навколо круглого ресторанчику та біля літньої естради. А для хокею спочатку використовували імпровізовану ковзанку позаду павільйонів рільничої виставки, а після відкриття в 1967 стадіону «Юність» хокейні матчі відбувались там.

Володимир ПРОКОПІВ

Джерела:

  1. Новорічна ковзанка // http://www.prolviv.com.ua/993/
  2. Зимовий спорт у Львові // http://lviv.travel/ua/index/2022olympics/wintergames
  3. Ґранкін П.  Статті (1996–2007). – Львів: Центр Європи, 2010. – 312 с.
  4. Крип’якевич І. Історичні Проходи по Львові. – Львів, 1932.
  5. Лемко І., Михалик В., Бегляров Г. 1243 вулиці Львова. – Львів, 2009. – 528 с.
  6. Котлобулатова І. Львів на фотографії-2:  1860-2011. – Львів, 2011.
  7. Інтернет-портал www.lvivcenter.org
  8. Інтернет-ресурс polona.pl

Напишіть відгук