“Далекі ясні зорі”: 120 років кафедрі Астрономії у Львові

0
127
“Далекі ясні зорі”: 120 років кафедрі Астрономії у Львові

Життя на землі таке важке, а проблем так багато, що в небо, на зорі, дивитись ніколи. Про мрії ж тут взагалі говорити не доводиться. Але мріяти варто. Тим більше – про зорі. І особливо тоді, коли їхні таємниці у Львові розкривають ось уже кілька сотень років. Якщо ж говорити про професійне та систематичне вивчення небесних тіл, то маємо рівно 120 років. Погодьтеся, що ювілей серйозний та солідний. Про це і спілкувались у Науковій бібліотеці Львівського національного університету імені Івана Франка минулого четверга, 22 червня.

На п’ятдесят сьоме засідання Міждисциплінарного наукового семінару Modus Legendi до Наукової бібліотеки Львівського національного університету Івана Франка (Драгоманова, 5) прийшло досить багато учасників. Що цікаво, більшість серед них – не бібліотекарі, а фізики та астрономи. На щастя, жодне з небесних світил цього дня не впало на дах бібліотеки і це не стало офіційною причиною появи такої кількості професійних астрономів в головному читальному залі бібліотеки. Зібралися поговорити про історію астрономічної науки та заснування й діяльність перших астрономічних осередків на сучасних українських територіях.

Доповідь професора Богдана Новосядлого. Фото Р. Лаврентія
Доповідь директора Астрономічної обсерваторії Б. Новосядлого. Фото Р. Лаврентія

В рамках семінару було виголошено три доповіді. Спочатку за кафедру запросили астрофізика, доктора фізико-математичних наук та директора Астрономічної обсерваторії ЛНУ ім. Івана Франка Богдана Новосядлого. Він озвучив доповідь під назвою “120 років заснування кафедри астрономії у Львівському університеті”. Доповідач говорив про дуже давні часи, зокрема 1771 рік, коли у Львові, в єзуїтів, було засновано астрономічну обсерваторію (звичайно ж не у нашому розумінні цього словосполучення), а також, власне 1897 рік, коли через прохання професорського складу Львівського університету, в цьому навчальному закладі було відкрито кафедру астрономії. В контексті своєї доповіді, Богдан Новосядлий зупинився на діяльності найбільш видатних для львівської астрономії науковців: Ю. Лісґаніґ, М. Ернст, Е. Рибка і ін. Розповів також і про жінку-астронома Олену Казімірчак-Полонську, яка асистувала Мартіну Ернсту та іменем якої було названо одну з малих планет.

Доповідь доктора фізико-математичних наук Олега Петрука. Фото Р. Лаврентія
Доповідь доктора фізико-математичних наук Олега Петрука. Фото Р. Лаврентія

Продовжив колегу науковий співробітник Інституту прикладних проблем механіки і математики ім. Я. С. Підстригача НАН України, астрофізик, доктор фізико-математичних наук Олег Петрук. Його доповідь стосувалась осередків астрономічної науки у Львові і була сформульована наступним чином: “Три осередки астрономії у Львові першої половини ХХ століття”. Говорив доповідач про умовно “Польський” Університет (астрономія у стінах Львівського університету), умовно “Австрійську” Політехніку (астрономія у Львівській Політехніці), а також про заняття астрономією та дотичними до цієї проблематики темами в українських наукових Товариствах. В контексті останнього, зокрема, було згадано про дослідження та аналіз явищ природи і астрономічних феноменів у давніх літописах, чим займався Іван Крип’якевич.

Доповідь завідувача кафедри Астрофізики Фізичного факультету ЛНУ ім. Івана Франка. Фото Р. Лаврентія
Доповідь завідувача кафедри Астрофізики Фізичного факультету ЛНУ ім. Івана Франка. Фото Р. Лаврентія

Завершував теоретичну частину семінару доктор фізико-математичних наук, завідувач кафедри Астрофізики Фізичного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка Богдан Мелех. Він виголосив доповідь “Сучасна кафедра Астрофізики ЛНУ ім. Івана Франка”. Доповідач розповів про склад кафедри сьогодні, головні напрямки роботи, співпрацю з колегами з інших країн, а також про досягнення і перемоги. В контексті розповіді про напрямки діяльності кафедри, зробив коротенький екскурс в історію астрономічних досліджень останніх років.

В другій половині семінару, яку можна окреслити як більш практична, частину з того, про що говорилось у теоретичному блоці, можна було побачити на власні очі. До уваги відвідувачів бібліотеки та учасників семінару було представлено виставку стародрукованих видань з фондів Наукової бібліотеки Львівського національного університету імені Івана Франка, які пов’язані з астрономією, а також виставку документів з Архіву ЛНУ ім. Івана Франка (особові справи співробітників астрономічної обсерваторії та кафедри астрономії кін. 30 – поч. 40 – х років ХХ ст.).

В історії завжди інтерес та повагу викликає те, що пов’язане з ідеєю та діяльністю. Беззмістовна бюрократія та безпідставна гордовитість тимчасовим статусом ніколи не будуть викликати захоплення і поваги. Астрономи Львівського університету за 120 років (інколи з перервами) систематичної професійної діяльності досягнули багатьох вершин. Тому ми й говоримо про них сьогодні, вчимося у них та згадуємо про них.

Євген ГУЛЮК

Використані джерела:

  1. Астрономічна обсерваторія Львівського національного університету імені Івана Франка. Коротка історія. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://astro.franko.lviv.ua/index.php?option=com_content&view=category&layout=blog&id=51&Itemid=48
  2. Гулюк Є. Львівська жінка-астроном, ім’ям якої названо планету // Фотографії старого Львова, 2015 [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://photo-lviv.in.ua/lvivski-shtryhy-v-istoriji-zhyttya-ukrajinskoji-zhinky-astronoma/
  3. До 120-річчя відкриття кафедри астрономії у Львівському університеті // Наукова бібліотека Львівського національного університету імені Івана Франка [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://www.facebook.com/librarylnu/photos/pcb.1714044328892137/1714042065559030/?type=3&theater     

Напишіть відгук