“Чорна біржа” у Львові

0
1369
"Чорна біржа"у Львові

З давніх-давен Львів мав незліченну кількість місць які, немов магніт, вабили, притягували, викликали інтерес – як у місцевих мешканців, так і в подорожуючої публіки.

Саме місто, – переплетінням вузьких вуличок, величчю пам’яток, гаміром торговиць складало собою суцільну загадку..

Завжди у Львові були місця, що немов підкреслювали велич історії міста та краю, силу людського духу, геній творчої думки – багато таких місць нам з вами знайомі – Львівська Опера, Личаківський цвинтар, Катедра,міські арсенали…

Але й були місця маловідомі широкому загалові, подекуди із сумною репутацією, або сумнівною славою – в’язниці, місця масових вбивств, притулки львівського маргінесу… Не звертати уваги, забути, – скаже дехто з вас. Але це означатиме – забути пласт історії, позбутися цілісного бачення нашого з вами минулого, воно не завжди було величним, але однозначно- завжди цікавим.

Ледь не сотню років, з середини XIX століття і до 1939 року, невід’ємною складовою життя центральної частини міста була так звана “чорна біржа”.

"Чорна біржа",вулиця Вали Гетьманські,фото 30-х років
“Чорна біржа”, вулиця Вали Гетьманські у Львові, фото 30-х років XX ст.

Після засклепіння Полтви, в останній чверті XIX століття, міська влада Львова облаштовує вздовж колишніх західних стін міста, на валах, широкий бульвар із квітниками,  обсаджений деревами – майбутню вулицю Вали Гетьманські. Починалась вона з невеликої площі, де від 1862 року встановлено скульптуру Діви Марії, звідси і назва – площа Марійська.

І широка вулиця, і затишний, зелений пляц Марьяцький, від самого початку стали улюбленими місцями прогулянок львівської публіки. Згодом, разом з вулицею Академічною (нині-проспект ім. Т. Г. Шевченка), Вали Гетьманські склали так зване львівське “корзо” – довгу прогулянкову зону.

Просторе, облаштоване місце, центральна частина Львова, безліч кав’ярень і готелів, банків і крамниць довкола – зробили Вали привабливими  не тільки для відпочинку містян. Від самих початків тут волів збиратись для ділових зустрічей різноманітний люд – біржові гравці, саме їх, в першу чергу, цікавила близькість до телеграфу – його дирекція знаходилась на вул. Коперника, 9, – аби отримувати свіжі дані з бірж Відня та інших столиць Європи; роботодавці і шукачі роботи, спекулянти і, звісно, різного гатунку кримінальний елемент, що шукав своєї здобичі у цьому різнобарв’ї.

Вулиця Вали Гетьманські-Легіонів у Львові (нині-пр-т Свободи),фото 1925 року
Вулиця Вали Гетьманські-Легіонів у Львові (нині пр-т Свободи), фото 1925 року

Після встановлення пам’ятника Адаму Міцкевичу, 1904 року, прокладенням маршрутів електричного трамваю, появи телеграфного апарату у Галицькій Ощадній касі (нині – Музей етнографії) “біржа” перемістилась ближче до Опери, у самісінький центр проспекту, до монументу королеві Янові III Собєському. Немов живий організм, вона розгорталась згідно своїх напівлегальних законів.

Коли 1929 світом прокотилась економічна криза, пожвавлення на “чорній біржі” зросло у рази, відповідний “бум”охопив і місцевий криміналітет. Регулярні рейди поліції змусили біржу “мігрувати”на прилеглі вулиці – Святого Станіслава і Рейтана (вулиці Тиктора і Курбаса сьогодні відповідно).

"Біржа"на вулиці Святого Станіслава у Львові (нині-вулиця Тиктора),фото 30-х років XX століття
“Біржа”на вулиці Святого Станіслава у Львові (нині-вулиця Тиктора), фото 30-х років XX століття

У роки Другої Світової війни “чорна біржа”продовжувала існування лишень з огляду на важку економічну ситуацію в місті – як спекулянтський ринок, і тут, як і завжди, можна було найняти дешеву робочу силу. Після встановлення радянської влади – “біржа” трансформувалась”у зібрання любителів спортивних ставок, поодиноких випадків “фарци” тощо.

"Чорна біржа"на розі вулиць Станіслава-Рейтана у Львові (нині-Тиктора-Курбаса),фото 30-х років XX століття
“Чорна біржа”на розі вулиць Станіслава-Рейтана у Львові (нині Тиктора-Курбаса), фото 30-х років XX століття

Вже з початку 90-х років, на тому самому проспекті Свободи, площі Міцкевича продовжують збиратися торговці сувенірним крамом, любителі зіграти в шахи – часто не тільки на інтерес, закохані пари, що чекають на вуличні шоу шоу, або різноманітні львівські гуляки, – ніби шукаючи дотику із минулим виром подій…

Сучасний проспект Свободи у Львові,саме тут колись вирувала "чорна біржа"
Сучасний проспект Свободи у Львові, саме тут колись вирувала “чорна біржа”

Використані джерела :

“Інтерактивний Львів“, Narodowe Archiwum CyfroweЙозеф Маєн.Розмови про львівські каварні, 11 вересня 1914 року, Нова ера в житті народів Західної України.

 

 

 

Напишіть відгук