Львівський орган був сконструйований 1936 року в колишньому костелі святої Марії Магдалини відомою чесько-австрійською фірмою «Gebruder Rieger». Близько 4 тисячі труб застосовується для того, щоб грав цей духовий інструмент. Починаючи з 1988 року орган у власності Будинку органної і камерної музики, де активно задіяний для різноманітних концертів.
Фірму, що виготовила даний орган, започаткував чеський майстр Франц Рігер. З раннього дитинства він був зацікавлений музикою та ремеслом, здобував освіту у Відні. 1844 року він отримав свій перший контракт виготовлення органу у церкві поблизу м. Крнов в Чехії і промаркував її як «Opus 1». Відтоді всі його роботи мали даного роду порядкову нумерацію.
У фірми досить багата династійна історія. Після того як її у спадок отримали двоє синів Франца, число опусів знову почалося з нуля. Густав і Отто аналогічно здобували освіту у Відні і любили справу, якою займалися. Уже перший їхній опус на Всесвітній виставці здобув золоту медаль. Замовлення розширювалися і фірма також, збільшувалися обсяги виробництва.
Наступним спадкоємцем став Отто Рігер – вже онук Франца. Замовляли органи в багатьох країнах, зокрема в Англії, Мексиці, Аргентині. Перша світова війна дещо зупиняє виробництво, два роки після війни Отто помирає і після смерті поступово династичне управління перейшло до його найкращого друга Йозефа Гьотса, який до того вже працював на цій фірмі.
В проміжку з 1924 і до 1939 року «Rieger» продукує близько тисячі інструментів, в цей період змайстрований і львівський орган. Серед іноземних клієнтів – Швеція, Бельгія, Норвегія, Данія, Китай, Фінляндія, Сирія, Південна Африка та інші.
Після Другої світової війни та націоналізації чеським урядом в 1948 році компанія, об’єднавшись з іншими майстернями, зокрема з майстернею Йозефа Клосса, отримує назву «Rieger-Kloss», а Йозеф Гьотс з іншими працівниками, висланий з країни з політичних мотивів, засновує в Австрії інше підприємство «Rieger Orgelbau». Протягом наступних років останньою фірмою керують сини та онуки Гьотса аж доки династія знову не переривається. Фірма «Rieger-Kloss» рік тому припинила своє існування.
У конструкції львівського органу були застосовані практично усі можливі технічні досягнення органобудування того часу з використанням електро-пневматичної системи керування. Склад регістрів відносив цей інструмент до симфонічно-романтичного стилю. На початках головний пульт органу в костелі Марії Магдалини був встановлений на балконі. Незвичним було те, що із 70-ти регістрів 12 були розміщені окремо в іншому кінці залу над вівтарем. При виконанні творів з головного пульта виходило досить віддалене і таємниче звучання.
Велика кількість регістрів забезпечувала придатність органу як і для служби так і для концертних виступів. Спочатку він знаходився в приміщенні, яке використовувалося як танцювально-концертний зал Політехнічного інституту, в 1969 році приміщення стало органним залом ЛьвівськоЇ консерваторії, а з 1988 року стало належати Будинку органної і камерної музики. Так першим органістом, який грав на даному органі близько 20-ти років був Самуїл Дайч, викладач кафедри фортепіано Львівської консерваторії, якому завжди вдавалося збирати повні зали слухачів.
Кілька разів фірма «Rieger-Kloss» реставрувала львівський орган. Після Другої світової війни орган не працював і вперше реставраційні роботи здійснені в 1968-1969рр вартістю в 40 тисяч рублів. Був поставлений новий пульт, відновлені втрачені труби. В 1988 році проводиться другий ремонт – замінюється електрична частина у системі керування. У 2006 фірма замінює на нові шкіряні мембрани, в 2013-му – встановлені нові органні міхи. Це власне був останній ремонт «Rieger», надалі реставрацією займатимуться інші фірми. Періодично в таких ремонтах є дуже велика потреба для нормального функціонування інструменту.
Пульти і труби органу – це те, що відкривається на перший погляд звичайному глядачеві ззовні. Але для того, щоб орган працював, насправді задіяно дуже багато складних механізмів. Магніти, що реагують на пульти, міхи, через які у труби органу помпується повітря, мотор, що нагнітає повітря – все це бачимо всередині, пройшовши за так звані куліси концертного залу разом з директором Будинку органної та камерної музики Юліаном Винницьким.
Маємо за честь, що саме ця відома чеська фірма сконструювала нам орган, адже звучить він з потужністю, певною різноманітністю і величністю, прославляючи імена нових майстрів органної музики.
Тетяна ЖЕРНОВА
Джерела:
- http://www.organy.lviv.ua/cgi-bin/index.cgi?8#04
- http://www.rieger-orgelbau.com/en/history/
- https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D1%8C%D0%B2%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%B1%D1%83%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D0%BA_%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D1%96_%D0%BA%D0%B0%D0%BC%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%BC%D1%83%D0%B7%D0%B8%D0%BA%D0%B8
- http://www.rieger-kloss.com/history.php
- http://www.lwow.com.pl/rocznik/2006/smirnow1.html
