Чеська історія львівського інструменту, або найбільший орган в Україні зсередини

0
534
Чеська історія львівського інструменту, або найбільший орган в Україні зсередини

Львівський орган був сконструйований 1936 року в колишньому костелі святої Марії Магдалини відомою чесько-австрійською фірмою «Gebruder Rieger». Близько 4 тисячі труб застосовується для того, щоб грав цей духовий інструмент. Починаючи з 1988 року орган у власності Будинку органної і камерної музики, де активно задіяний для різноманітних концертів.

Франц Рігер (1812-1886рр)(джерело фото http://www.rieger-kloss.com/history.php)
Франц Рігер (1812-1886рр)(джерело фото http://www.rieger-kloss.com/history.php)

Фірму, що виготовила даний орган, започаткував чеський майстр Франц Рігер. З раннього дитинства він був зацікавлений музикою та ремеслом, здобував освіту у Відні. 1844 року він отримав свій перший контракт виготовлення органу у церкві поблизу м. Крнов в Чехії і промаркував її як «Opus 1». Відтоді всі його роботи мали даного роду порядкову нумерацію.

Надпис на пульті органу з порядковим номером «Opus»в костелі Марії Магдалини (Фото Тетяна Жернова 2016р)
Надпис на пульті органу з порядковим номером «Opus»в костелі Марії Магдалини (Фото Тетяна Жернова 2016р)

У фірми досить багата династійна історія. Після того як її у спадок отримали двоє синів Франца, число опусів знову почалося з нуля. Густав і Отто аналогічно здобували освіту у Відні і любили справу, якою займалися. Уже перший їхній опус на Всесвітній виставці здобув золоту медаль. Замовлення розширювалися і фірма також, збільшувалися обсяги виробництва.

Активна робота на фірмі «Rieger» бл. середини XXст ( джерело фото http://www.rieger-kloss.com/history.php)
Активна робота на фірмі «Rieger» бл. середини XXст ( джерело фото http://www.rieger-kloss.com/history.php)

Наступним спадкоємцем став Отто Рігер – вже онук Франца. Замовляли органи в багатьох країнах, зокрема в Англії, Мексиці, Аргентині. Перша світова війна дещо зупиняє виробництво, два роки після війни Отто помирає і після смерті поступово династичне управління перейшло до його найкращого друга Йозефа Гьотса, який до того вже працював на цій фірмі.

Josef von Glatter-Götz (1880 – 1948рр)
Josef von Glatter-Götz (1880 – 1948рр)

В проміжку з 1924 і до 1939 року «Rieger» продукує близько тисячі інструментів, в цей період змайстрований і львівський орган. Серед іноземних клієнтів – Швеція, Бельгія, Норвегія, Данія, Китай, Фінляндія, Сирія, Південна Африка та інші.

Орган фірми «Rieger-Kloss» 1975 року виготовлення в концертному залі «Рудольфінум» в Празі, Чехія ( джерело фото http://pipedreams.publicradio.org/gallery/czech_republic/prague_rudolfinum_rieger-kloss.shtml )
Орган фірми «Rieger-Kloss» 1975 року виготовлення в концертному залі «Рудольфінум» в Празі, Чехія ( джерело фото http://pipedreams.publicradio.org/gallery/czech_republic/prague_rudolfinum_rieger-kloss.shtml )

Після Другої світової війни та націоналізації чеським урядом в 1948 році компанія, об’єднавшись з іншими майстернями, зокрема з майстернею Йозефа Клосса, отримує назву «Rieger-Kloss», а Йозеф Гьотс з іншими працівниками, висланий з країни з політичних мотивів, засновує в Австрії інше підприємство «Rieger Orgelbau». Протягом наступних років останньою фірмою керують сини та онуки Гьотса аж доки династія знову не переривається. Фірма «Rieger-Kloss» рік тому припинила своє існування.

Фото органу в костелі Марії Магдалини XXст( джерело фотоhttp://velychlviv.com/kostel-mariyi-magdalyny-vid-hramu-monahiv-dominikantsiv-do-budynku-organnoyi-ta-kamernoyi-muzyky/ )
Фото органу в костелі Марії Магдалини XXст( джерело фото http://velychlviv.com/kostel-mariyi-magdalyny-vid-hramu-monahiv-dominikantsiv-do-budynku-organnoyi-ta-kamernoyi-muzyky/ )

У конструкції львівського органу були застосовані практично усі можливі технічні досягнення органобудування того часу з використанням електро-пневматичної системи керування. Склад регістрів відносив цей інструмент до симфонічно-романтичного стилю. На початках головний пульт органу в костелі Марії Магдалини був встановлений на балконі. Незвичним було те, що із 70-ти регістрів 12 були розміщені окремо в іншому кінці залу над вівтарем. При виконанні творів з головного пульта виходило досить віддалене і таємниче звучання.

С. Дайч за пультом львівського органу (фото сина Самуїла Володимира Дайча)
С. Дайч за пультом львівського органу (фото сина Самуїла Володимира Дайча)

Велика кількість регістрів забезпечувала придатність органу як і для служби так і для концертних виступів. Спочатку він знаходився в приміщенні, яке використовувалося як танцювально-концертний зал Політехнічного інституту, в 1969 році   приміщення стало органним залом ЛьвівськоЇ консерваторії, а з 1988 року стало належати Будинку органної і камерної музики. Так першим органістом, який грав на даному органі близько 20-ти років був Самуїл Дайч, викладач кафедри фортепіано Львівської консерваторії, якому завжди вдавалося збирати повні зали слухачів.

Кілька разів фірма «Rieger-Kloss» реставрувала львівський орган. Після Другої світової війни орган не працював і вперше реставраційні роботи здійснені в 1968-1969рр вартістю в 40 тисяч рублів. Був поставлений новий пульт, відновлені втрачені труби. В 1988 році проводиться другий ремонт – замінюється електрична частина у системі керування. У 2006 фірма замінює на нові шкіряні мембрани, в 2013-му – встановлені нові органні міхи. Це власне був останній ремонт «Rieger», надалі реставрацією займатимуться інші фірми. Періодично в таких ремонтах є дуже велика потреба для нормального функціонування інструменту.

Пульти і труби органу – це те, що відкривається на перший погляд звичайному глядачеві ззовні. Але для того, щоб орган працював, насправді задіяно дуже багато складних механізмів. Магніти, що реагують на пульти, міхи, через які у труби органу помпується повітря, мотор, що нагнітає повітря – все це бачимо всередині, пройшовши за так звані куліси концертного залу разом з директором Будинку органної та камерної музики Юліаном Винницьким.

Репетиції за пультом органного залу (Фото Тетяна Жернова, 2016р)
Репетиції за пультом органного залу (Фото Тетяна Жернова, 2016р)

Маємо за честь, що саме ця відома чеська фірма сконструювала нам орган, адже звучить він з потужністю, певною різноманітністю і величністю, прославляючи імена нових майстрів органної музики.

Тетяна ЖЕРНОВА

Джерела:

  1. http://www.organy.lviv.ua/cgi-bin/index.cgi?8#04
  2. http://www.rieger-orgelbau.com/en/history/
  3. https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D1%8C%D0%B2%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%B1%D1%83%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D0%BA_%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D1%96_%D0%BA%D0%B0%D0%BC%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%BC%D1%83%D0%B7%D0%B8%D0%BA%D0%B8
  4. http://www.rieger-kloss.com/history.php
  5. http://www.lwow.com.pl/rocznik/2006/smirnow1.html

Напишіть відгук