Червоний кляштор, або театинський конвікт у Львові

Червоний кляштор, або театинський конвікт у Львові

Є у Львові маловідома монастирська будівля. Розташована вона по вулиці Кривоноса 6, в глибині за огорожею. Доволі цікавий триповерховий П-подібний будинок, який колись був покритий дахівкою червоного кольору, через що називали його – «Червоний кляштор». Офіційна ж його назва – папська Колегія театинів – навчальний заклад чернечого ордену «Конгрегації регулярних кліриків Божественного провидіння» .

Цей чоловічий священичий орден Римо-католицької церкви було засновано у 1524 р. і, оскільки одним з його основателів був єпископ театинський Карафа , то неофіційно його членів називали “театинцями”.   При входженні до братства майбутні члени давали обітниці бідності, цнотливості і слухняності, однак не йшли від світу, а продовжували виконувати обов’язки парафіяльних священиків.

До Львова театинці прибули з Риму у 1671 р. На початках вони займали частину Вірменського монастиря Св. Хреста (сучасна вул. Замарстинівська 9). Згодом заволоділи ним повністю заснувавши Папську колегію, для навчання та виховання вірменської молоді, котра готувала себе до духовного сану.

У 1708 р. римська курія придбала в єпископа Йосифа Шумлянського Ісаровичівську кам’яницю на вулиці Руській (сучасний № 20), для влаштування там театинського конвікту.

Будинок на вулиці Руській, на місці якого в 1708 р. було влаштовано театинський конвікт.
Будинок на вулиці Руській, на місці якого в 1708 р. було влаштовано театинський конвікт.

Того ж 1708 р. до колегії почали приймати українців. Хоча вчилося їх там небагато. Кожна з трьох дієцезій – Львівська, Перемиська і Луцька – самі призначали кількість кандидатів на навчання та виділяли кошти на їх утримання. Проте з часом папа Бенедикт ХІV (1740-1758) встановив квоту для українців – по одному учневі з дієцезії.

Однак з часом приміщення монастиря стало затісним для великої кількості учнів і у 1730-х рр. театинці почали будівництво нового колегіуму на Королівщині (Собіщині) під Високим Замком. Земельну ділянку з королівських ґрунтів подарував театинцям королевич Якуб Людвік Собеський. Нову будівлю колегії спроектував приблизно у 1730 р. архітектор Нікола Сальві у Римі. Проект було виконано з великим розмахом і тому, на проханням театинів, його поправив інший римський архітектор Гаетано Кіавері.

Колегія театинів, 1837 р. Літографія К. Ауера
Колегія театинів, 1837 р. Літографія К. Ауера

Спорудження нового будинку завершилося у 1745 р. Оскільки новий проект теж був занадто коштовним, то будівельні роботи обмежилися зведенням двох крил: західного та фронтального (після 1818 р. його було розбудовано військовим архітектором) і також довгого бічного.

Колегія театинів. План першого поверху.
Колегія театинів. План першого поверху.

Старий будинок колегії театинці продали місіонерам-французам у 1747 р., а звільнену кам’яницю на вулиці Руській зайняли під свій конвікт єзуїти.

У 1785 р. йосифинською касатою, яка стосувалася ліквідації дрібних чи малозаселених монастирів, колегію закрили і перетворили на артилерійські казарми.

Театинці повернулися до Італії. Частину учнів передали до латинської гімназії, а українці перейшли до греко-католицької духовної семінарії з церквою Св.Духа на вулиці Коперніка.

«Червоний кляштор» використовували під казарми аж до 1989 р. Сам будинок на сьогодні зберігся досить непогано. Зараз у ньому розміщено ДП “Науково-дослідний інститут метрології вимірювальних і управляючих систем”/

Софія ЛЕГІН
вчений секретар Державного меморіального музею Михайла Грушевського у Львові

Джерела:

В. Вуйцик. Leopolitana / за ред. О.Бойко та В.Слободяна. – Львів: ВНТЛ-Класика, 2013 р.

Архітектура Львова: Час і стилі. ХІІІ-ХХІ ст. / уп. і наук.ред. Ю.О.Бірюльов. – Львів? Центр Європи, 2008 р.

 

Напишіть відгук