Бути вдячними і чути один одного — рецепт щастя Наталі Іваничук

Про вдячність і любов 2 березня 2017 року говорили на завершальній зустрічі проекту поетеси та видавця Мар’яни Савки „12 неймовірних жінок…“. Своїми рецептами життєвої мудрості з присутніми поділилася відома перекладачка Наталя Іваничук.

Головна мета цих зустрічей — поговорити про те, що часто замовчуємо, а також торкнутися найважливішого — цінностей, які мають нас об’єднувати, щоб знати на яких засадах будуємо наше життя: рівність, незалежність, свободу і відповідальність, справедливість, толерантність і любов.

Мар’яна Савка та Наталія Іваничук на завершальній зустрічі проекту "12 неймовірних жінок…"
Мар’яна Савка та Наталія Іваничук на завершальній зустрічі проекту “12 неймовірних жінок…”

— Наталя Іваничук має цю вдячність у серці і ділиться нею з іншими. Це людина, яка вміє розтоплювати серця маленьких діток і дорослих, вона випромінює багато енергії добра, тепла, відкриває для нас нові культурні пласти, її устами заговорили улюблені персонажі дитячих книжок, зокрема, багатьма улюблені мумі-тролі. Це людина яка має за собою неймовірний культурний пласт і спадкоємність, — розпочала зустріч авторка проекту.

Взаємини між батьками та дітьми в сім’ї Іваничуків базувалися на любові, яка поєднувалася з дружбою. Стосунки як рівний із рівним сформували цілу систему вдячності.

Гості завершальної зустрічі проекту "12 неймовірних жінок…"
Гості завершальної зустрічі проекту “12 неймовірних жінок…”

— Моє дитинство закінчилося 17 вересня минулого року (помер Роман Іваничук). Зараз я постійно продумую, за що я вдячна татові і мамі. І розумію, що це все настільки глибинне, що навіть не потребувало слів, все й так було зрозуміло. Особливу вдячність відчуваю також до моєї тети, татової сестри. Вона дуже багато дала мені для розуміння життя. Винятковий вплив на мене мала і Коломия: для мене це не місто чи будинок, де мешкали наші родичі, а цілісне явище, — поділилася думками Наталя Іваничук.

Дорослість і відповідальність для пані Наталі не взаємозв’язані поняття. Вона каже, що завжди була відповідальна і це в неї закладено на підсвідомому рівні. А зараз, завдяки підтримці чоловіка Андрія, з яким прожили 21 рік, вона знає, що завжди має на кого опертися.

Мар’яна Савка та Наталія Іваничук на завершальній зустрічі проекту "12 неймовірних жінок…"
Мар’яна Савка та Наталія Іваничук на завершальній зустрічі проекту “12 неймовірних жінок…”

— Мене не завжди легко витримувати. Та наскільки терплячої і толерантної людини, як мій чоловік, я не знаю. Ми практично завжди разом та завжди маємо про що говорити, чим радіти. Якби всі шлюби на землі були такими, як у нас із Андрієм, то на світі не було б гризні, а все було б добре, — акцентувала гостя зустрічі. — Терплячість, толерантність — похідні любові. Треба лише навчитися слухати, прислухатися і головне — чути один одного. Це те, що я винесла з власного досвіду і що прагну передати своїм дітям. Зараз маємо біду: люди, на жаль, не хочуть чути один одного. А для цього не треба нічого, окрім бажання.

Гості завершальної зустрічі проекту "12 неймовірних жінок…"
Гості завершальної зустрічі проекту “12 неймовірних жінок…”

Поділилася пані Наталя і своїми переживаннями. Поміж аналізом проблем політики та втрачених можливостей, які визріли після Революції Гідності, Наталя Іваничук роздумувала й про власний внесок у збагачення української культури та літератури, які їй здаються лише „маленькою роботою, що не може допомогти глобально“ і це її тривожить.

— Чомусь наша нація, яку я дуже люблю, вміє тільки боротися і отримувати перемогу. Але утримувати її і будувати — чомусь століттями не може. Ми знову і знову стаємо на ті самі граблі, — зазначила Наталя Іваничук.

Наталія Іваничук на завершальній зустрічі проекту "12 неймовірних жінок…"
Наталія Іваничук на завершальній зустрічі проекту “12 неймовірних жінок…”

А загалом, своєрідними орієнтирами в житті відомої перекладачки є вдячність, дружні взаємини з дітьми, чесність і відкритість з ними.

— Я всередині дитина і не почуваюся співмірно зі своєю зовнішньою оболонкою. Чуюся бадьоро і молодо, нарівні зі своїми студентами. Феномен внутрішньої дитини не має жодних меж і це допомагає почуватися комфортно з різними віковими категоріями, — такими словами окреслила свій внутрішній світ Наталя Іваничук.

Наталія ПАВЛИШИН

Напишіть відгук