Будинок, який прихистив всіх

Будинок, який прихистив всіх

 На пл. Ринок зібралось багато львів’ян, лунав гімн «Не пора, не пора…», Ярослав Стецько з балкону будинку «Просвіти» проголосив Акт відновлення державності.

30 червня 1941 року. Львів'яни в очікуванні проголошення Акту відновлення державності.
30 червня 1941 року. Львів’яни в очікуванні проголошення Акту відновлення державності.

Зранку 30 червня 1941 р. до Львова вступили перші частини вермахту. Дещо випереджаючи їх, цього дня сюди прибув український батальйон «Нахтігаль». Слідом за кілька годин ввійшла Львівська похідна група на чолі з Ярославом Стецьком. На площі св. Юра група Стецька зустрілась з Львівським міським проводом ОУН. ОУНівці планувала взяти міську владу в свої руки.

«Нахтігаль» у передмісті Львова. Привал. Ранок 30 червня 1941 року.
«Нахтігаль» у передмісті Львова. Привал. Ранок 30 червня 1941 року.

Стецько зустрівся з митрополитом А. Шептицьким і повідомив про планування проголосити Акт відновлення державності. Митрополит благословив такі наміри і відрядив Й. Сліпого на збори. 30 червня 1941 року в окупованому німецькими військами Львові було проголошено відновлення Українського держави.

Ситуація в місті була досить хаотична, в околицях продовжувались бої, сюди заходили різноманітні частини німецької армії. Я. Стецько в Ратуші написав текст Акту та свою промову. Потім зайшов в будинок «Просвіти» (пл. Ринок, 10). Та вже проходили збори, на яких прийняли рішення про створення міської управи. Її очолив професор Юрій Полянський. Стецько прийняв у нього присягу. Під вечір у будинку «Просвіти» зібралось близько ста відомих містян. Дехто пропонував відкласти збори і провести їх в Оперному театрі, але Я. Стецько, В. Кук і Й. Сліпий наполягали на негайному проведенні. Національні збори відкрив Стецько. Виступили отець Йосип Сліпий, представник «Нахтігалю», капелан отець Іван Гриньох, професор Поляновський та представник крайового проводу ОУН на Західноукраїнських землях. Василь Кук зачитав листа Бандери із пропозицією призначити головою Державного правління Ярослава Стецька, який підтримали збори.

Фото Л. Вєлежиньскі, 1938 р. (з сайту lvivcenter.org)
Фото Л. Вєлежиньскі, 1938 р. (з сайту lvivcenter.org)

Коли збори вже йшли до залу зайшов майор абверу Ганс Кох, уповноважений вермахту в українських справах. Йому запропонували бути присутнім як гостю, він відмовився і почав вимагати зупинити збори, говорячи, що рейх не потерпить будь якої держави на землях завойованих німецькою кров’ю.

2 липня держсекретар Генерального губернаторства Кундт викликав на розмову у Кракові Степана Бандеру, Василя Мудрого та інших. 5 липня інформація про подію дійшла до вищих ешелонів влади Третього Рейху. Після цього гестапо арештувало Бандеру та відправило в Берлін під домашній арешт на час допитів по справі Акта 30 червня, для чого була створена спеціальна слідча комісія. Наступними днями арештовано В. Горбового, В. Яніва, Я. Стецька, Р. Ільницького.

Пам’ятна дошка встановлена у 1991 році.
Пам’ятна дошка встановлена у 1991 році.

Так закінчилась одна історія пов’язана з будинком за адресою пл. Ринок, 10. Але він має довгу історію, у 1760 р. Станіслав Любомирський купив кам’яницю у Яна Сапіги, а також сусідні будинки на сучасних вулицях Руській і Федорова. Після цього будинки були перебудовані згідно проектів Яна де Вітте, Бернарда Меретина, Мартина Урбаніка. На їхньому місті постав бароковий палац Любомирських. Кут будівлі з боку вулиці Руської було декоровано військовими атрибутами гармата з ядрами та античний воїн зі щитом. На щиті монограма SL – Станіслав Любомирський. Автором скульптури був С. Фесінгер, виконав її – С. Кодецький.

Львів, будинок товариства “Просвіта” на площі Ринок, 10. Фото 2015 року
Львів, будинок товариства “Просвіта” на площі Ринок, 10. Фото 2015 року

У 1767 р. російські війська, які боролись проти гайдамак та конфедератів зайняли Львів. У новому будинку влаштував резиденцію генерал Кречетніков. З 1772 і до 1821 року у будинку жили австрійські губернатори. Згодом будинок належав родині Леваковських, а у 1895 р. його за 130 тисяч гульденів купило товариство «Просвіта». «Просвіта» надала приміщення іншим товариствам: «Руській бесіді», «Клубу Русинок», «Боян», «Ватра», «НТШ» та ряд інших. У 1907 – 1939 рр. в ньому знаходилась редакція газети «Діло». Перед закриттям у 1939 році, «Просвіта» налічувала 360 тисяч членів.

Львів, будинок товариства “Просвіта” на площі Ринок, 10. Фото 2015 року
Львів, будинок товариства “Просвіта” на площі Ринок, 10. Фото 2015 року

Від 1975 р. в будинку містяться відкриті фонди Музею етнографії та художнього промислу НАН України та книгарня. З 2012 року на першому поверсі знаходиться кафе.

Володимир БОЙКО

Джерела:

Забілий Р. Акт відновлення державності 30 червня. Як це було. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.istpravda.com.ua/articles/2011/06/30/44396/

Мельник І. Львівське середмістя: всі вулиці, площі, храми й кам’яниці. – Львів: Апріорі, 2011. – 319 с.

Напишіть відгук