Будинок Шпрехера – перший львівський хмарочос

0
1770

Спорудження у 1914-1921 роках першого львівського хмарочоса – будинку Шпрехера супроводжувалося небаченим скандалом.

Єврей Йона Шпрехер (1861–1943), власник найбільшої будівельної фірми у Галичині, який був скнарою, тому їв тільки картоплю з олією і ходив пішки, не витрачаючи гроші на трамвай, вирішив звести у центрі міста будинок небаченої висоти.

1920-1939
1920-1939
1921-1939
1921-1939

Щоб здійснити задумане, у 1910 році Шпрехер купив кам’яницю, що була в аварійному стані та доручив архітекторові Фердинанду Касслеру (1883-1943) спроектувати майбутній монументальний шедевр, якого Львів досі не бачив.

1928
1928
1924-1939
1924-1939

А якраз у 1910 році у Львові вирішили заборонити будувати будинки, вищі чотирьох поверхів. Відтак, будівництво супроводжувалось скандальною ситуацією, оскільки проти проекту публічно виступали всі львівські архітектори. На їх думку, дві високі башти могли конкурувати зі силуетом вежі Латинського кафедрального собору.

1928-1930
1928-1930
1947
1947

Коли у 1914 виріс уже п’ятий поверх кам’яниці, – тоді з протестами проти неї виступили головний охоронець львівських пам’яток старовини Тадеуш Обмінський і священики Латинського собору. Магістрат вирішив заморозити зведення будинку. Аж через чотири роки, у 1918, Шпрехер поновив прохання про дозвіл. Йому дозволили завершити будівництво за умови часткової зміни верхівки дому, висота фасаду якого була обмежена 24 метрами замість 26. Це не завадило хмарочосу закрити з площі Міцкевича вид на катедру і, попри обіцянку, здійнятися над пам’ятником Міцкевичу.

er

Кам’яниця вийшла аж ніяк не чотириповерховою. Перший поверх тоді взагалі не рахували, над ним збудували антресолі (насправді повноцінний поверх), а над четвертим вибудували величезну мансарду.

IMG_1840 IMG_1843

Кам’яниця Шпрехера – це перший будинок у Львові, обладнаний двома швидкісними електричними ліфтами.

IMG_1847 IMG_1850

У міжвоєнний період у кам’яниці Шпрехера розташовувалися численні установи. В радянський період у приміщеннях партеру функціонувала найбільша у місті книгарня – славнозвісний Будинок книги, який канув у лету у 2011. Тепер тут – магазини одягу та техніки.

Джерела: Центр міської історії Центрально-Східної Європи, Wikimapia, KARTA.

 

 

 

 

 

Напишіть відгук