Бу-Ба-Бу, або дружба гартована роками

Львів завжди був і буде містом, де кожен зможе знайти однодумів. Яскравим доказом цього є літературне угрупування Бу-Ба-Бу (Бурлеск-Балаган-Буфонада). Його засновникам вдалося зберегти не тільки спільну творчість, але й особисту дружбу, яку не зруйнували ні час, ні відстань.

Юрій Андрухович, Віктор Неборак та Олександр Ірванець
Юрій Андрухович, Віктор Неборак та Олександр Ірванець

17 квітня 1985 р. Юрій Андрухович, Олександр Ірванець та Віктор Неборак створили на той час неофіційну літературну спільноту. Кожен з авторів навіть має свої прізвиська. Юрій Андрухович як найстарший зветься Патріархом (старший він був на один рік). Олександра Ірванець, якого завжди захоплювала нумізматика називають Підскарбієм. Віктор Неборак став Прокуратором через свою схильність до аналізу та літературознавства.

Віктор Неборак. Введення у Бу-Ба-Бу: (Хронопис кінця тисячоліття)
Віктор Неборак. Введення у Бу-Ба-Бу: (Хронопис кінця тисячоліття)

Чому ж вони створили це угрупування? Можна довго говорити про те, що бубабісти намагалися звільнити українську літературу від цензури, політичної заангажованості і бу-бу-бу та бла-бла-бла…

Та насамперед, це були молоді хлопці, які зневажали правила і прагнули до самовираження. В час, коли точилася гостра дискусія, де говорилися, що всі поети діляться на метафористів та сповідальників, майбутні бубабісти вирішили, що без третього напрямку не обійтися. Андрухович написав до Неборака, про потребу створення якогось нового, бурлескно-балаганно-буфонадного стилю. Прокуратор скоротив цю фразу до несерйозного ба навіть викличного для тогочасного суспільства Бу-Ба-Бу. Не дивно, що Львів зі своєю архітектурою, кавою, левами, кнайпами, вуличними музикантами та вразливими до поезії панянками став місцем їхньої зустрічі.

Прокуратор Бу-Ба-Бу (Віктор Неборак) в одному інтерв’ю пояснює створення об’єднання так: «Того часу (1885 року) «шістдесятники» застосовували забагато патетики, тому бракувало чогось рокенрольного… До речі, саме Сашкові Ірванцю вдається чудово «бавитися» із цими «шістдесятницькими» кліше, він уміє освіжити їхнє звучання».

Віктор Неборак
Віктор Неборак

“По життю ми товаришували з “метафористами”, але були веселішими за них, – зауважував Юрій Андрухович. – Я думаю, лінія поділу пройшла між містом і селом. Ми були стовідсотково міськими”. Ще одна причина для створення чогось нового, третього.

Юрій Андрухович
Юрій Андрухович

Після першого літературного вечора у Молодому театрі далекого 1987 року, автори прокинулися знаменитими. Після чого закипіла робота, вони почали втілювати ідеї в життя.

Олександр Ірванець
Олександр Ірванець

Сашко Ірванець писав сценарії для двох львівських фестивалів «Вивих» (1991-го і 1992 років) , а на акції «Прокидання поезії», призначеній у Львівській опері на 8-му ранку, навіть пробігся голий по сцені. На другому «Вивиху» вони відзначилися поезо-оперою «Крайслер Імперіал» у постановці Сергія Проскурні.

Юрій Андрухович, Віктор Неборак, Олександр Ірванець в поезо-опері «Крайслер Імперіал»
Юрій Андрухович, Віктор Неборак, Олександр Ірванець в поезо-опері «Крайслер Імперіал»

З 1988-го по 2000 рік вони видумали нову розвагу — вручати щороку премію «Бу-Ба-Бу» імені пана Базя, персонажа, який жив у віршах усіх трьох поетів. Щоб потім створити Академію з 12 апостолів. День присудження премії — перший у новому році, коли всі троє збиралися разом, премія — пляшка найдорожчого алкоголю, яку в цей день вони втрьох можуть купити. В одному з інтерв’ю, Віктор Неборак навіть згадав найбільш «коштовну» премію.

«Нею нагороджували поета Мідянку з Закарпаття. Це була пляшка, що її купили в київському гастрономові навпроти Головпошти майже за сорок доларів (коли середня заробітна плата в країні становила уього вісім доларів…)».

Робочий момент зустрічі. С. Процюк, І. Ребрик, П. Мідянка, Ю. Андрухович
Робочий момент зустрічі. С. Процюк, І. Ребрик, П. Мідянка, Ю. Андрухович
Львів, пл. Степана Тудора, 5 жовтня 1988 року. Зліва направо: Віктор Неборак, Кость Москалець, Микола Рябчук, Олександр Ірванець та Петро Мідянка. Щойно оголошено рішення львівської влади про заборону проведення антоничівських читань саме на цій площі. Офіційні читання відбудуться і Львівському державному університеті. Однак, більшість учасників цього дійства такий розвиток подій не влаштував, тож самоорганізовані групи розділились і продовжили акції в різних куточках Львова.
Львів, пл. Степана Тудора, 5 жовтня 1988 року. Зліва направо: Віктор Неборак, Кость Москалець, Микола Рябчук, Олександр Ірванець та Петро Мідянка. Щойно оголошено рішення львівської влади про заборону проведення антоничівських читань саме на цій площі. Офіційні читання відбудуться і Львівському державному університеті. Однак, більшість учасників цього дійства такий розвиток подій не влаштував, тож самоорганізовані групи розділились і продовжили акції в різних куточках Львова.

І під кінець уривок з інтерв’ю, який характеризує їхню дружбу та характер.

Ви не боїтеся після смерті потрапити у пекло?
ПІДСКАРБІЙ: Якщо там будуть ці двоє (Неборак та Андрухович), а де ж вони ще будуть, то я вибираю пекло.
Які риси ваших характерів є основними?
ПРОКУРАТОР: Почуття гумору.
ПІДСКАРБІЙ (перед тим голосно зареготавши): Розважливість.
ПАТРІАРХ: Обережність (Ірванець залився сміхом – Авт.).

Роксана ТИМКІВ

Джерела:

  1. http://zaxid.net/news/showNews
  2. https://uk.wikipedia.org
  3. http://www.ukrlib.com.ua
  4. http://www.ji.lviv.ua/ji-library/pleroma/gk-av.htm
  5. http://librar.org.ua/sections_load.php?s=philology&id=437&start=7
  6. http://www.umoloda.kiev.ua/number/398/164/14379/
  7. http://naub.oa.edu.ua/2014/vplyv-pysmennykiv-lituhrupuvannya-bu-ba-bu-na-rozvytok-ukrajinskoho-literaturnoho-zhyttya/
  8. http://vsiknygy.net.ua/news/22025/
  9. http://zakarpattya.net.ua/Blogs/110022-Nazustrich-20-littiu-Grazhdy.-Krok-za-krokom.-IV.
  10. https://rozmova.wordpress.com/

Напишіть відгук