Брами старих львівських будинків

0
1304
Глинянська брама
Глинянська брама

Глинянська брама. Пам’ятка оборонної архітектури пізнього ренесансу у Львові, частина фортифікацій Комплексу бернардинського монастиря. Пам’ятка є найбільш збереженим фрагментом стародавніх фортифікацій Львова.

Відбудована після руйнації брама була 1706 року. В 1976-1977 роках була проведена реконструкція під керівництвом архітекторів Андрія Новаківського й Костянтина Присяжного.

Із заходу, разом з монастирськими будівлями, мур утворює велике замкнене подвір’я у формі трикутника. Споруда мурована з каменю та цегли, видовжена з півночі на південь, з рядом вікон-бійниць у верхньому ярусі.

Вул. Вірменська, 13

Вірменська, 13
Вірменська, 13

Кам’яниця Муратовичів є пам’яткою архітектури національного значення. Початково на цьому місці знаходились два будинки XIV–XVII ст.: Муратовичівська кам’яниця і кам’яниця Убалевичів або Цефутівська. Від початку XVIII століття обидві кам’яниці стояли в руїнах. 1773 року руїни продано львівському архітекторові Петрові Полейовському, котрий збудував на цьому місці новий триярусний бароковий будинок.

Будівництво провадив цеховий майстр Йосиф Дубльовський за проектом Полейовського. 1778 року будинок, пошкоджений пожежею, перейшов у власність до статського радника Йозефа Міра і був перебудований архітектором П’єром-Дені Гібо у 1781–1783 роках. Нині будинок чотириповерховий. Від 1857 року тут містилась фінансова прокуратура, від 1929 — товариство «Релігійна бібліотека», від 1933 — Архідієцезіальна спілка вірмен.

Вул. Краківська, 1

Краківська, 1
Краківська, 1

Сьогоднішня забудова вулиці Краківської походить з XVIII—XIX століть. Найстарший — будинок № 1, кам’яниця Абреків, перебудована 1769 року. За польських часів у ньому був магазин дамського одягу Леєра, магазин взуття «Амстердам», книгарня Бардаха і майстерня біжутерії Порльцвайґа, у 1950-х — ремонт взуття, тепер — магазин «Солодощі» («Світоч і Галка») та ательє мод «Престиж».

Пл. Ринок, 2

Пл. Ринок, 2
Пл. Ринок, 2

Палац Бандінеллі. Будівля – пам’ятка пізнього Ренесансу (1593 рік) з кам’яними дельфінами на фасаді. Власник будівлі вірив, що вони спряють йому в торговельних справах і оберігають від небезпек.

На початку XVII століття купець з Італії Роберто Бандінеллі купив цей будинок і зайнявся новим та незвичним для міста бізнесом: він започаткував тут класичну пошту європейського зразка. У 1737-1739 роках будинок перебудували, звівши для укріплення контрфорси. У ХІХ столітті тут містилася книгарня Вільда, своєрідний клуб львівської інтелігенції. У будинку тоді ж мешкав відомий польський поет Корнель Уєйський.

Пл. Ринок, 14

Пл. Ринок, 14
Пл. Ринок, 14

Кам’яниця Массарівська, або Венеціанська. Будинок збудував архітектор Павло Щасливий в 1589 році на замовлення венеційського консула і купця Антоніо Массарі. Історію цього будинку зберігає крилатий лев над вхідним порталом – герб Венеції.

Пл. Ринок, 9

Пл. Ринок, 9
Пл. Ринок, 9

Резиденція латинських архієпископів. Фасад будинку оформлений у стилі Класицизм. Будинок споруджувався на двох суміжних ділянках, на східній стороні пл. Ринок. Його тильний фасад виходить на вул. Федорова.

Видовжена зі сходу на захід чотириповерхова будівля, мурована з цегли, тинькована. Останній поверх відокремлений від нижніх партій карнизом, добудовувався у ХІХ ст. Портал кам’яниці фланкують декоративні півколони (XVII ст.). Колишня резиденція архієпископів зараз використовується як житлова споруда.

Пл. Ринок, 20

Пл. Ринок, 20
Пл. Ринок, 20

Будинок на пл. Ринок, 20 побудований у ХVІ ст. Назва будинку Крайзерівська (Кайзерівська або Кралівська) походить від прізвища львівського війта Станіслава Крайзера. Ця назва збереглася до ХVІІІ ст. На початку ХVІІІ ст. кам’яниця була триярусною і мала дворовий флігель (тобто індермах або гіндермах). Перша ґрунтовна реставрація будинку відбулася у ХVІІІ ст., коли він належав Юзефу з Ольбрахчиць Більському, рабштинському старості, від якого отримала назву – Більська.

Головний фасад – тривіконний, симетричний зі зміщеним вправо вхідним порталом. На рівні першого поверху фасад зберіг елементи пізньобарокового декору. Два широкі аркові портали з кам’яними профільованими обрамуваннями угорі оздоблені замковими каменями, які переходять у консолі балкону. Широкі пілястри завершені угорі капітелями, які ділять перший поверх на дві рівні частини, підтримують по центру балкон і слугують постаментами для білокам’яних ваз.

Вул. Лесі Українки, 14

Лесі Українки, 14
Лесі Українки, 14

Будинок за сучасною адресою вул. Лесі Українки, 14 є частиною колишнього вірменського кварталу Львова. Розташований на північному сході від будівлі кафедрального собору. Є одним із трьох будинків, що виходять фасадами на вул. Лесі Українки, Вірменський провулок. Всі ці будівлі у XVII–XVIII ст. належали вірменській католицькій громаді.

З вул. Лесі Українки до приміщень будинку веде широкий арковий білокам’яний портал входу. Збереглися півциркульні з розпалубками склепіння проїзду. Поруч – двокамерне приміщення, перекрите бочковим склепінням.

Фасад від вул. Лесі Українки тинькований, без архітектурного декору. Вікна 1-2 поверхів у кам’яному обмуруванні, на 3-4 поверхах – в цегляному обрамуванні, що свідчить про пізнішу добудову верхніх ярусів. По центрі 2-го поверху – глуха ніша з арковим завершенням. Брама дуже невисока, досягає близько 1, 6 метра.

Наталія Бойченко

Джерела: www.lvivcenter.orguk.wikipedia.org

Напишіть відгук