Біноклеподібні посудини, або загадки трипільської культури у фондах Львівського історичного музею

8519
Біноклеподібні посудини трипільської культури у фондах Львівського історичного музею

Духовне життя трипільського суспільства завжди викликало інтерес дослідників. Безліч артефактів трипільської культури, отриманих під час археологічних досліджень, свідчить про надзвичайно високий рівень цивілізації мідного віку, що знайшло відображення у сакральному світі, створеному трипільцями.

Здебільшого проблематикою біноклеподібних посудин дослідники не займалися, проте у працях, присвячених духовній культурі трипільського населення, це питання завжди перебувало на одному з найперших місць.

Новий напрям у вивчені духовних проявів трипільської культури започаткований і здійснюється у працях Т.Ткачука, присвячених здебільшого знаковій системі Трипілля.

Серед розмаїття ритуального посуду привертають увагу біноклеподібні посудини. Цей різновид посуду є особливою формою культової кераміки трипільського населення, який став широковідомим після розкопок  В. Хвойки в Середньому Придніпров’ї на поселеннях поблизу с. Трипілля, Верем’я та Щербанівка.

Бінокль знайдений пiд час археологічних розкопок на поселенні біля с. Бучача, Тернопільської обл. (фонди Львівського історичного музею)
Бінокль знайдений пiд час археологічних розкопок на поселенні біля с. Бучача, Тернопільської обл. (фонди Львівського історичного музею)

Біноклеподібні посудини мають вигляд двох циліндрів  з поставленими на них угорі та внизу конічними чи напівсферичними чашами, з наскрізними отворами або без них. Крім біноклів (подвійних посудин) відомі знахідки „моноклів“ та „триноклів“ .

У фондах Львівського історичного музею зберігається дев’ять біноклеподібних посудин: шість з  Тернопільщини (одна з Бучача, дві з Більча Золотого, одна із Заліщик, дві з Голіградів), три  з Івано-Франківщини (дві з Назвиська, одна з Городниці). Чотири посудини виставлені в експозиції Відділу Археології Львівського історичного музею.

Однією з найцікавіших посудин, що привертає увагу своїм декоруванням та моделюванням, є бінокль знайдений пiд час археологічних розкопок на поселенні біля с. Бучача, Тернопільської обл. Вражають різноманітні орнаментальні композиції, виконані на посудині біхромним розписом (темно-коричневою фарбою на світло-жовтому тлі) у формі хвилястих ліній та зиґзаґів.

Біноклеподібна посудина із орнаментом у вигляді скісних паралельних ліній та поздовжніх дуг, що нагадують зображення півмісяця (фонди Львівського історичного музею)
Біноклеподібна посудина із орнаментом у вигляді скісних паралельних ліній та поздовжніх дуг, що нагадують зображення півмісяця (фонди Львівського історичного музею)

Інша біноклеподібна посудина, збережена лише частково, захоплює своїм орнаментом, який виконаний темно-коричневою та чорною фарбами у вигляді скісних паралельних ліній та поздовжніх дуг, що нагадують зображення півмісяця. Найяскравіша  посудина знайдена поблизу с. Незвиська Івано-Франківської обл. належить до невеликої кількості видів ритуального посуду трипільського населення, сформована з трьох чаш і має назву „тринокль“. Дослідники в ритуальній посудині вбачають символ сім’ї: батька, матір та дитину.

Посудина знайдена поблизу с. Незвиська Івано-Франківської обл. (фонди Львівського історичного музею)
Посудина знайдена поблизу с. Незвиська Івано-Франківської обл. (фонди Львівського історичного музею)

На сьогоднішній день украй важливо визначити, коли достеменно і яким дослідником археологічні пам’ятки знайдені, позаяк передані в Музей здебільшого в 1940 р., коли археологічні збірки різних музеїв Львова були об’єднані в одну загальну збірку в ЛІМ. Процес передання не завжди здійснювався кваліфіковано, частково стара післявоєнна документація втрачена, а на посудинах зазначено лише назву місцевості, де вони були знайдені.

Зображення знаків дощу на біноклеподібних посудинах (фонди Львівського історичного музею)
Зображення знаків дощу на біноклеподібних посудинах (фонди Львівського історичного музею)

Варто наголосити, що трипільський кольоровий розпис кераміки — явище унікальне, яке практично не зустрічається в інших культурах. На думку багатьох дослідників, трипільська орнаментика мала релігійно-магічне навантаження і її використовували як своєрідний запис світоглядної інформації. До знаків та символів, що їх зображали на біноклеподібних посудинах, належить досить широке коло зображень: знаки — ікони, блоки знаків, виявлені на трипільському мальованому посуді Т.Ткачуком, різноманітні символи в орнаментації будь-якого типу, а також  фактично будь-який прояв певних зображень в артефактах. Усі вони можуть бути віднесені до магічних знаків та символів і поряд із магічно-сакральною піктографією становлять магічну мову трипільського суспільства, мову, якою Людина спілкувалася з найвищими силами.Здебільшого техніка розпису бiноклеподiбних посудин мала біхромний характер[1]. Часто двоколірний розпис пов’язаний з канелюрами та прокресленими лініями.

Орнаментальні композиції, що містяться на біноклеподібних посудинах,  можна розділити за характерним типом орнаменту: у вигляді вертикальних, горизонтальних скісних ліній, вертикальні й горизонтальні скісні лінії та спіральні стрічки, які їх перетинають, а також орнамент у вигляді змії .

Зображення знаків дощу на біноклеподібних посудинах (фонди Львівського історичного музею)
Зображення знаків дощу на біноклеподібних посудинах (фонди Львівського історичного музею)

Трипільські орнаментальні мотиви надзвичайно багатозначні і складні. Усі думки-прагнення рільника-трипільця оберталися, звісно, довкола підвищення родючості ниви, і для того він докладав не лише фізичні, а й духовні сили. Звідси зрозуміле таке часте зображення знаків дощу на трипільській кераміці, зокрема на біноклеподібних посудинах.

Попри все розмаїття вираження ідеї дощу трипільські майстри завжди намагалися відобразити перехід води з „небесної скарбниці“  в повітряний простір і далі до землі.

Поєднання символів дощу і Сонця на біноклеподібних посудинах (фонди Львівського історичного музею)
Поєднання символів дощу і Сонця на біноклеподібних посудинах (фонди Львівського історичного музею)

Розуміння іншого типу зображення таїться у світосприйнятті трипільців-рільників. Одного дощу замало, аби щедро вродила нива, потрібні ще й сонячне світло і тепло, і з цієї простої причини трипільські майстри часто вимальовували цілі блоки знаків, у яких поєднували символи дощу (косі вертикальні лінії та горизонтальні стрічки) і Сонця (незакінчені S-подібні хвилясті лінії ).

Поєднання символів дощу і Сонця на біноклеподібних посудинах (фонди Львівського історичного музею)
Поєднання символів дощу і Сонця на біноклеподібних посудинах (фонди Львівського історичного музею)

Змія — образ, який з’являється в орнаментації на посуді від початку існування культури, змінюючись стилістично та морфологічно, залишається невід’ємним елементом композиції розпису до фінальних етапів культури.

Знаки води-змії у розписній орнаментації посуду, передусім біноклеподібних посудин, часто об’єднуються із знаками повного Місяця або серпанка, що утворює образ, в якому поєднані символи Місяця, змії та води.

Образ, в якому поєднані символи Місяця, змії та води на біноклеподібних посудинах (фонди Львівського історичного музею)
Образ, в якому поєднані символи Місяця, змії та води на біноклеподібних посудинах (фонди Львівського історичного музею)

Символічний зміст біноклеподібної посудини дослідники вкладають і в „біноклі“, які, на їхню думку, є втіленням уявлень трипільців про сім’ю. Образ двійника є одним з універсальних і виняткових за своїм значенням в історії культури. Ідея подвоєння, тобто певного вторинного аспекта, часто лежить в основі як давніх міфологічних обряду та міфу, так і давніх комедії і літератури загалом.

Біноклеподібна посудина (фонди Львівського історичного музею)
Біноклеподібна посудина (фонди Львівського історичного музею)

На відродження людини в сакральному світі, а не на отримання гарного врожаю та захисту його від гризунів були переважно спрямовані магічні дії трипільців та їхні священні обряди. Безконечне відродження життя, утримання Всесвіту у стабільному стані досягалося трипільцями завдяки управлінню сакральними силами через постійно здійснювані магічні ритуали. Біноклеподібні посудини та характерний тип орнаментики на них  відігравали важливу роль у цих ритуалах. Про цей факт свідчать також знахідки на місцях та реконструйовані дослідниками ритуали. Так, у трипільській культурі, у специфічних формах, простежуються закономірності магічного простору та сакрального світу людських цивілізацій.

[1] Біхромний  розпис — техніка оздоблення кераміки двома кольорами, коли один з них утворює тло, або ж  використовують обидва кольори для створення орнаментальної композиції.

Оксана Куценяк
Старший науковий співробітник Відділу археології Львівського історичного музею

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

введіть свій коментар!
введіть тут своє ім'я

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.