Безцінні поповнення фондової колекції, або скарби Соломіїного дому

649
Безцінні поповнення фондової колекції, або скарби Соломіїного дому

Від початку створення Музично-меморіального музею Соломії Крушельницької у Львові його фондова збірка з року в рік поповнюється  новими безцінними пам’ятками. Щороку 23 вересня – на день народження Соломії Крушельницької, працівники Музею найбільш виразні з цих віднайдених раритетів презентують на традиційній виставці «Скарби Соломіїного дому».

Фрагмент виставкової експозиції «Скарби Соломіїного дому»
Фрагмент виставкової експозиції «Скарби Соломіїного дому»

Кожен з представлених тут експонатів, має свою історію, свою подію, свою постать; кожен – вписує нову сторінку до вивчення музичного мистецтва України і світу. Прикметним є також і те, що кожен з цих артефактів – подарунки від щирих приятелів і симпатиків нашого Музею, яким не байдужа доля історичних реліквій.

Центральну частину цієї виставки відведено патронесі нашого музею – Соломії Крушельницькій. Часових рамок в оцінці яскравого мистецтва Соломії Крушельницької не існує. Про українську примадонну велемовно писали як при житті співачки, її ім’я й сьогодні постійно зустрічаємо на сторінках різноманітних популярних та фахових музичних видань. Про це свідчать декілька експонатів.

Стаття Бруно Поіндеферті “Пуччіні в дзеркалі його листування”. Журнал “L’avant-scène”,№56, жовтень 1983.
Стаття Бруно Поіндеферті “Пуччіні в дзеркалі його листування”. Журнал “L’avant-scène”,№56, жовтень 1983.

У статті йдеться про другу постановку опери “Мадам Баттерфляй” за участю Соломії Крушельницької.

Журнал “L’avant-scène”,№56, жовтень 1983
Журнал “L’avant-scène”,№56, жовтень 1983

В першу чергу звертаємо увагу на франкомовний журнал “L’avant-scène: opéra, opérette, musigue” (№56, жовтень 1983), у якому поміщена стаття музикознавця Бруно Поіндеферті (Bruno Poindefert) “Пуччіні у дзеркалі його листування”. Тут йдеться про підготовку композитором повторної прем’єри опери “Мадам Баттерфляй”, до участі у якій він запросив Соломію Крушельницьку. Це представлення відбулося 28 травня 1904 року на сцені театру Ґранде у місті Брешія.

Відтворюючи події того часу, критик зазначає, що  відсутність спогадів самої Крушельницька – однієї з головних учасниць цієї постановки, залишають нам ще декілька невідомих сторінок у  цій історії. Інші експонати також пов’язані з постатями цих двох митців. Зокрема, фотографія, на якій бачимо співачку під час її гостини на віллі Джакомо Пуччіні у Торре дель Ляґо (1920-і роки).

Лист фінського музикознавця Оллі Кауремаа, у якому подано інформацію від онучки Дж. Пуччіні Сімонетти Пуччіні про фотографії С. Крушельницької, що експонуються в музеї композитора в Торре дель Ляґо.
Лист фінського музикознавця Оллі Кауремаа, у якому подано інформацію від онучки Дж. Пуччіні Сімонетти Пуччіні про фотографії С. Крушельницької, що експонуються в музеї композитора в Торре дель Ляґо.

Поруч експонується лист, який цього року працівники Музею отримали від фінського дослідника історії музики Оллі Кауремаа.  Тут знаходимо інформацію від онучки Дж. Пуччіні – Сімонетти Пуччін про оригінальні фотографії С. Крушельницької, що експонуються у меморіальному музеї композитора в Торре дель Ляґо.

Фрагмент виставки «Скарби Соломіїного дому», 2017 р.
Фрагмент виставки «Скарби Соломіїного дому», 2017 р.

Про концертну діяльність української співачки розповідають два наступні експонати. Йдеться про фото Соломії Крушельницької, зроблене у Нью-Йорку під час її гастролей у США (1928 р.) з автографом співачки Богдану Дрималику. Це подарунок у фонди музею від пані Олени Онуфрів. Поруч бачимо програму концерту С. Крушельницької, який відбувся у Львові 23 червня 1932 року у залі Музичного Товариства ім. Лисенка. Ця програма зберігалася в архіві співачки Олени П’ясецької.

Окрема частина виставки присвячена матеріалам з архіву композитора Станіслава Людкевича.  Ще у 1995 році з ініціативи вдови композитора пані Зеновії Штундер було створено меморіальний музей Станіслава Людкевича, що став сектором Музею Соломії Крушельницької. Згодом Зеновія Константинівна склала заповіт, за умовами якого весь будинок композитора, його архів і майно мають перейти у власність нашого Музею.  Після її смерті у липні минулого року, працівники Музею розпочали впорядкування успадкованого майна.

Збірник фортепіанних творів С.Людкевича з дедикацією композитора пані Зеновії Штундер. 1955 р.
Збірник фортепіанних творів С.Людкевича з дедикацією композитора пані Зеновії Штундер. 1955 р.

На цьогорічній виставці із цього колосального спадку, представлений збірник фортепіанних творів С.Людкевича з автографом-дедикацією композитора: «Чесній піонерці на нашій занедбаній музикознавчій ниві Зені Штундер передає на спомин автор».

Вітальна адреса від Товариства “Стрийський Боян” з нагоди 25-літнього ювілею композиторської творчості Станіслава Людкевича. 1925 р.
Вітальна адреса від Товариства “Стрийський Боян” з нагоди 25-літнього ювілею композиторської творчості Станіслава Людкевича. 1925 р.

Серед інших експонатів варто виокремити вітальну адресу Станіславу Людкевичу від Товариства “Стрийський Боян” (1925 р.) з нагоди 25-літнього ювілею його композиторської творчості. Поруч бачимо ще один раритет – оригінальну відзнаку товариства “Львівський Боян”. У приватному архіві Станіслава Людкевич збереглися також різного роду документи й матеріали, які належали іншим особам, зокрема Василю Барвінському, Михайлу Гайворонському, Михайлу Волошину, Олександру Мишузі, Олександрі Любич-Парахоняк та багатьом іншим.

Відзнака Товариства “Львівський Боян”
Відзнака Товариства “Львівський Боян”

Є тут також унікальні рукописні книги протоків засідань (1906-1922 рр.) музичних товариств «Львівський Боян», «Бандурист», «Лютня», різноманітні документи до історії  Вищого музичного інституту ім. Лисенка, інші вельми цінні пам’ятки. Яким чином усі ці речі знаходилися у приватному архіві Станіслава Людкевича, ще належить з’ясувати. Найвірогідніше, що підставою для цього були тривалі творчі й приватні взаємини композитора з багатьма галицькими (і не тільки галицькими) музикантами, художниками, громадськими й духовними діячами. Наукове осмислення усіх цих збережених реліквій уже розпочато, деякі з цих пам’яток, завдяки старанню музейників, поступово вводяться у науковий оббіг. Прикладом цього можуть бути декілька виставкових матеріалів, які присвячені постаті Олександра Мишуги.

Матеріали з приватного архіву Олександра Мишуги, що зберігалися в архіві Станіслава Людкевича
Матеріали з приватного архіву Олександра Мишуги, що зберігалися в архіві Станіслава Людкевича

Це – оригінальна афіша Варшавського Великого театру постановки опери Р. Леонкавалло “Паяци” за участю Олександра Мишуги від 17 вересня 1904, його квиток дійсного члена Київського Товариства “Боян” за 1907 рік, подяка співакові від київських студентів після завершення навчального року у “Народній Аудиторії”, датований 20 травня 1907року.

Матеріали з архіву піаністки Любки Колесси. Подарунок у фонди музею від пані П’єретт Фромо Савуа (Канада)
Матеріали з архіву піаністки Любки Колесси. Подарунок у фонди музею від пані П’єретт Фромо Савуа (Канада)

Наступна група експонатів виставки «Скарби Соломіїного дому» присвячена постаті піаністки Любки Колесси, серед яких є нотні видання з автографами піаністки, її фотографія та вервичка. Ці речі в подарунок нашому Музею привезла до Львова мешканка Канади пані П’єретт Фромо Савуа – учениця Любки Колесси.

Олена П’ясецька (1894-1978) – концертно-камерна співачка
Олена П’ясецька (1894-1978) – концертно-камерна співачка

Якщо Соломія Крушельницька, Станіслав Людкевич, Любка Колесса «присутні» на наших музейних виставках постійно, то зі співачкою Оленою  П’ясецькою (1894-1978) ми зустрічаємося вперше. У книжці Дарії Рудницької-Худик  «ХХ століття: погляд однієї точки зору» знайомимося з невеликими спогадами про цю талановиту львів’янку: «Спів, пісня – це був основний зміст її життя. Вона мала гарний, хоч не дуже сильний голос – сопрано; вчилася співу у Вищому музичному інституті ім. Лисенка, потім сама вчила співу і виступала на багатьох концертах, а також керувала хорами…З композитором Василем Барвінським і його дружиною Наталею вона приятелювала багато років; глибоко переживала їх арешт і висилку до мордовських таборів у 1948 році. Можливо, що саме з уваги на цю дружбу її тоді звільнили з посади викладача вокалу у Львівському музучилищі…мала ще другу професію – рентген-лаборанта, яку вона набула з допомогою лікаря-рентгенолога д-р Криштальської».  У цьому році пані Олександра Дида – родичка Олени П’ясецької, подарувала музею речі з особистого архіву співачки. Серед цих матеріалів є понад 100 програм концертів та різного роду музичних імпрез, що відбувалися у Львові й Перемишлі в період між 1910-1930 роками.

Програми концертів з нагоди ювілейних дат українських письменників. Львів, Перемишль, 1910-1938 рр.
Програми концертів з нагоди ювілейних дат українських письменників. Львів, Перемишль, 1910-1938 рр.

Тематично ці матеріали можна поділити на три групи: концерти з нагоди ювілейних дат українських письменників – Тараса Шевченка, Лесі Українки, Івана Франка, Бориса Грінченка, Маркіяна Шашкевича; доброчинні концерти для допомоги вдовам і сиротам зі священичих родин, біженцям з України під час голодомору 1922 року, на дохід безробітного оркестру міського театру у Львові, потерпілим від повені на Гуцульщині; виступи українських співаків – Анди Остапчук, Ольги Єнджеєвської, Михайла Маслюка, Романа Любінецького, Іванни Шмериковської-Приймової, Івана Стешенка та багатьох інших.

Програми доброчинних концертів та концертів за участю українських оперних співаків, які відбувалися у Львові у 1920-1933 рр.
Програми доброчинних концертів та концертів за участю українських оперних співаків, які відбувалися у Львові у 1920-1933 рр.

Не можна оминути увагою й інші експонати, представлені на виставці «Скарби Соломіїного дому». Так у фонд звукозаписів музею було передано комплектом платівок із записами восьми українських народних пісень у виконанні Марії Сокіл. Платівку було випущено на американській фірмі Asch Recording Studios у 1940 році.

Це подарунок від дослідника українського звукозапису Андрія Василика з Івано-Франківська. У музейну збірку нотодруків надійшли видання музичних творів українських композиторів, які подарував молодий львівський колекціонер Олександр Москаленко.

Портрет Соломії Крушельницької. Полотно, міксмедіа. Художник Тетяна Черевань
Портрет Соломії Крушельницької. Полотно, міксмедіа. Художник Тетяна Черевань

На виставці експонується також портрет Соломії Крушельницької, який авторка – київська художниця Тетяна Черевань передала в дар львівському музею. Альбом з оригінальними матеріалами, присвяченими творчості російського співака Федора Шаляпіна подарувала Музею пані Надія Кос.

Чудові вишиті сервети, які створила Марія Юркевич – родичка Соломії Крушельницької, ми отримали в подарунок від львівянки Оксани Дмитрук.

Ірина КРИВОРУЧКА
головний зберігач фондів Музично-меморіального музею Соломії Крушельницької у Львові

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

введіть свій коментар!
введіть тут своє ім'я

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.