Берта Каліх – львів’янка, яку порівнювали із Сарою Бернар

0
802
Берта Каліх – львів’янка, яку порівнювали із Сарою БернарБерта Каліх – львів’янка, яку порівнювали із Сарою Бернар

Перша акторка, яка змогла стати успішною у єврейських театрах Європи та Америки. За власними підрахунками, за час своєї театральної кар’єри вона зіграла понад 120 ролей на семи мовах. Відмінна дикція, ефектна зовнішність і талант відіграли свою роль у житті Берти Каліх – однієї з великих зірок золотого століття американського єврейського театру, а з часом – і кінематографу.

Берта Каліх, фото зроблене на піку її кар’єри – у 1910 році
Берта Каліх, фото зроблене на піку її кар’єри – у 1910 році

Точної дати народження Берти немає – вона коливається між 1872-1875 рр., однак саме місце безсумнівне – Львів. Її батько Соломон Каліх був дрібним підприємцем, котрий робив щітки, а ще для власного задоволення грав на скрипці. Матір Бабетта була кравчинею, яка шила костюми для місцевих театрів. Цей зв’язок з театральним світом, який пожвавлювався і тим фактом, що Бабетта була любителькою опери й часто водила туди дочку, дали свої наслідки – дівчинка закохалася в театр.

Театр Скарбека (зараз – ім. Марії Заньковецької). Тут почалася кар’єра Берти Каліх, яка співала у театральному хорі
Театр Скарбека (зараз – ім. Марії Заньковецької). Тут почалася кар’єра Берти Каліх, яка співала у театральному хорі

Очевидно, що батьки з дитинства намагалися дати своїй єдиній дитині все найкраще. Берта почала вивчати музику і драму в приватних школах, відвідувала заняття у Львівській консерваторії. А у віці тринадцяти років приєдналася до хору театру Скарбека (тепер Марії Заньковецької). Перша її роль – в опері «Травіата», далі – опера «Міньйон». Через рік дівчинка добре вивчає німецьку, навчається декламувати і бере участь у німецькій виставі «Я видаю заміж свою доньку», яка приносить їй великий успіх.

Зважаючи на очевидний артистичний потенціал виконавиці, місцеві меценати хочуть відіслати її до Італії, аби там вона могла розвивати голос.

Однак на перешкоді цьому став Яків Бер Гімпель – директор недавно створеного єврейського театру, який запропонував стати дівчині тутешньою «примадонною». Театр створили 1889 р. і відтоді він діяв майже 50 років. Проблем із отриманням дозволу на виступи (концесії) у директора не було – в нагоді стала репутація, зароблена за роки праці диригентом хору в театрі Скарбка. Яків Гімпель добре знав львівську публіку, її смаки та вподобання – це й допомогло швидкому розвитку театру.

Авром Гольдфаден – автор театральних п’єс, який по приїзді до Львова бере на себе керівництво єврейським театром
Авром Гольдфаден – автор театральних п’єс, який по приїзді до Львова бере на себе керівництво єврейським театром

Через півроку після заснування єврейського театру Яків Бер Гімпель запрошує до себе в трупу юну Берту Каліх, з якою він був знайомий ще з хору при театрі Скарбка. Дебютом у колективі Гімпля стала вистава драматурга Аврома Гольдфадена «Шуламіс». Зарекомендувавши себе, вже незабаром Берта Каліш отримала можливість зіграти головну роль у «Шуламісі» і відтоді цей спектакль анонсувався: «За участі єврейської дочки Львова Берти Каліх».

Коли Авром Гольдфаден приїджає до Львова і бере на себе керівництво єврейським театром, Берта Каліх грає у всіх його виставах: «Реб Йозелман», «Ротшильд», «Десята заповідь», «Часи Месії». Перед від’їздом драматург запрошує найкращих акторів до себе в трупу, серед яких була й Берта Каліх. Разом із театром Гольдфадена акторка їде до Бухареста, де публіка приймає її з надзвичайним захопленням, а директор Румунського національного театру пропонує місце в своїй трупі, незважаючи на її єврейське походження.

Берта Каліш, початок ХХ ст.
Берта Каліх, початок ХХ ст.

Цей момент став переломним. Берта Каліх уже не повернеться до Львова – вона залишається в Будапешті, де постійно виступає на сцені. Приблизно у цей же час, актриса в 16 років одружується із Леопольдом Шпахнером. У них було двоє дітей – Артур та Ліліан. Стривожена чутками про змову заздрісних суперників, які нібито хотіли її вбити, Берта прийняла пропозицію Джозефа Едельштейна приїхати в Нью-Йорк, де стала актрисою «Таліа-театру».

Фото, зроблене акторкою на Бродвеї, 1910-ті рр.
Фото, зроблене акторкою на Бродвеї, 1910-ті рр.

Заокеанську кар’єру Берта розпочала з класичних єврейських п’єс “Дикі королі”, “Переле”, “Шуламіс”. А вже в грудні грає головні ролі в “Отелло”, “Ромео і Джульєтті” та “Гамлеті”. Берта Каліх багато в основному складі працює протягом усіх сезонів у “Таліа-театрі”, їздить на гастролі до сусідніх штатів, паралельно грає в румунському театрі. Згодом (1899) стає директором “Таліа-театру” разом із Шпахнером, Кеслером, Могулеско, Фейнманоом і Сімовічем.

Плакат вистави «Гамлет» «Таліа-театру» із «Мадам Бертою Каліш» в головній ролі. 1890-ті
Плакат вистави «Гамлет» «Таліа-театру» із «Мадам Бертою Каліх» в головній ролі. 1890-ті

В Америці актриса прагнула в першу чергу підкреслити свої драматичні навички та музичні таланти. Вона особливо прославилася ролями в п’єсах за творами драматурга Якова Гордіна. З 1890 р. грає Фрейденю в усіх спектаклях “Бог, людина і диявол” за Яковом Гордіном. Як згадують актори, відомий драматург написав декілька вистав спеціально для Каліх.

Сара Бернар в ролі Гамлета, 1899 рік
Сара Бернар в ролі Гамлета, 1899 рік

Це було значне досягнення, адже у той час, коли єврейські виконавці були охарактеризовані як «менш складні», ніж неєвреї у «високому мистецтві» опери та класичних театральних вистав, Берта Каліх заробила репутацію акторки, ролі якої наповнені емоційною глибиною. Вона виступала в єврейській версії Шекспіра, до того ж, навіть у ролі Гамлета. Звідси й пішло порівняння акторки із іншою відомою виконавицею Гамлета тієї епохи – Сарою Бернар. Багато газет почали називати її «єврейською Бернар».

Єврейський театр на Другій авеню, дата фото невідома
Єврейський театр на Другій авеню, дата фото невідома

У травні 1905 року, Берта стала першою актрисою, яка успішно перейшла від єврейської театральної сцени на сцену англомовну, зокрема, виступала й на Бродвеї.

У 1914 р. Берта Каліх спробувала себе в Голлівуді – знялася в кількох німих фільмах. Починаючи з 1915 року, вона часто повертається до ідиш-сцени. Грає в різноманітних театрах Нью-Йорка (зокрема на Другій авеню), а також у Філадельфії та Чикаго.

Постер «Таліа-театру», 1897 рік
Постер «Таліа-театру», 1897 рік

До кінця 1920-х років здоров’я актриси почало погіршуватися, вона поступово втрачала зір. Тоді ж публікує книгу своїх спогадів і оголошує про завершення кар’єри в 1931 році. Щоправда, після цього вона ще деколи виходила на сцену, а крім того, читала історичні п’єси на радіостанції WEVD.

Берта Каліш в ролі Міріам Фрідлендер з Крейцерової сонати, п'єси за повістю Льва Толстого. Поставлена на Бродвеї, 1906 р.
Берта Каліх в ролі Міріам Фрідлендер з Крейцерової сонати, п’єси за повістю Льва Толстого. Поставлена на Бродвеї, 1906 р.

Берта Каліх померла в Нью-Йорку 18 квітня 1939 року з невідомих причин. Її останки поховали на горі Хеврон, у Нью-Йоркському кладовищі. На похорон прийшло 1500 людей – досить мало, враховуючи її статус в єврейській громаді. Але попри це в самому розквіті своєї кар’єри на початку двадцятого століття, актриса відіграла важливу роль в поліпшенні художніх стандартів єврейського театру, чий статус вона також допомогла піднести в очах англомовної аудиторії.

Христина БАЗЮК

Джерела:

  1. Edward T. James,Janet Wilson James,Paul S. Notable American Women, 1607-1950: A Biographical Dictionary. 1971
  2. http://16thstreet.tumblr.com/
  3. http://www.lvivcenter.org/
  4. https://en.wikipedia.org/

Фото:

  1. lviv.nezabarom.ua
  2. https://www.tenement.org

Напишіть відгук