Бернардинський монастир, Військова комендатура та Апеляційний суд, або пл. Соборна у Львові (відео)

0
1638
Бернардинський монастир, Військова комендатура, Апеляційний суд, або пл. Соборна у Львові (відео)Бернардинський монастир, Військова комендатура, Апеляційний суд, або пл. Соборна у Львові (відео)

Площа Соборна розташована між Галицькою площею та вулицями Сербською, Пекарською, Івана Франка. Сучасну назву вона дістала  у 1993 році (на згадку про Акт Злуки Західно-Української Народної Республіки та Української Народної Республіки), а до того – від середини XVІІ ст. площа мала назву Бернардинської.  За радянських часів (1946-1993рр.), на честь входження у 1939 році західноукраїнських земель до складу СРСР, площі надали назву Возз’єднання.

Площа Бернардинська (сучасна Соборна) на поч. ХІХ ст. Акварель Франца Ковалишина
Площа Бернардинська (сучасна Соборна) на поч. ХІХ ст. Акварель Франца Ковалишина

Площа має форму неправильного багатокутника і у плані нагадує видовжену літеру Z. Стиль забудови площі класицизм та історизм.

Будинки на площі Бернардинській, 1, 2, 2а (сучасна Соборна). Акварель Франца Ковалишина
Будинки на площі Бернардинській, 1, 2, 2а (сучасна Соборна). Акварель Франца Ковалишина

Під номерами 1, 2 та 2а на площі стоять кам’яниці, зведені у 1901-1902 рр. за проектом архітектора Карела Боубліка  на замовлення Якуба Піперс-Поратинського. У будинку № 1 до 1939 року була аптека «Під угорською короною»  Поратинського та перукарня Ставяжа. До речі, на першому поверсі кам’яниці зберігся сецесійний інтер’єр аптеки, стоврений архітектором Едгаром Ковачем. Зараз під цим номером розташований інтерактивний музей «D.S.Таємна аптека».

Тадеуш Рибковський. Ярмарок перед Пасхою, 1902 рік
Тадеуш Рибковський. Ярмарок перед Пасхою, 1902 рік

У будинку № 2 за часів Польщі містилися магазини: кухонного посуду Рехлера, швейних машин «Зінгер», трико і панчіх Паули Берґшайн , а також гуртовий  продаж вудженини Пужинської і перукарня Ґольдмана.  А ще у цій кам’яниці мешкав відомий художник Тадеуш Рибковський  (1848-1926).

Бернардинський костел. Фото першої третини ХХ ст.
Бернардинський костел. Фото першої третини ХХ ст.

Домінантою площі Соборної є комплекс Бернардинського монастиря  (від якого площа й отримала свою першу  назву) з храмом святого Андрія Первозванного УГКЦ (пл.Соборна, 3). Монастир , укріплений мурами та баштами, був складовою оборонної системи Львова.

Площа Бернардинська (сучасна Соборна). Фото першої третини ХХ ст.
Площа Бернардинська (сучасна Соборна). Фото першої третини ХХ ст.

За Крип‘якевичем : «При самих мурах міста стояв монастир бернардинів, збудований  ХVст. з дерева, перебудований по 1600 р. Костел монастиря зведено у ренесансному стилі, з тесаного каміння, у трьох кондигнаціях, з характеристичними волютами й фігурами святих. Всередині він має три нави, 15 барокових вівтарів. Сам монастир складається з ряду будов, ззаду (від сходу) є останки давніх мурів зі стрільницями. Окремо стоїть вежа новішого походження. Перед костелом колона Івана з Дуклі в пам’ять облоги Львова Богданом Хмельницьким».

Колона Св. Яна з Дуклі у міжвоєнний період.
Колона Св. Яна з Дуклі у міжвоєнний період.

Барокову колону із скульптурою Св. Яна з Дуклі збудували у 1736-1746 р. на кошти волинського воєводи Северина Жевуського , в родині якого дуже шанували цього святого. У 1950 р. фігуру св. Яна з Дуклі  замінили вазою.

Скульптура Яна з Дуклі на бароковій ротонді над колодязем на тер. монастиря бернардинів у Львові, фото наших днів
Скульптура Яна з Дуклі на бароковій ротонді над колодязем на тер. монастиря бернардинів у Львові, фото наших днів

У подвір’ї  між дзвіницею та костелом був колодязь,над яким у 1761 р. збудували ротонду-альтану, увінчану куполом з фігурою Св. Яна з Дуклі.

Бернардинський костел. Фото першої третини ХХ ст.
Бернардинський костел. Фото першої третини ХХ ст.

У 1783 р. Бернардинський монастир закрили, костел став парафіяльним, а в будівлях монастиря розмістили Земський і Ґродський архів (зараз Державний історичний архів України у Львові), а з боку вул. Валової  – школу, згодом гімназію, за радянських часів – музичне училище (зараз тут Мистецький коледж ЛНУ ім. І. Франка та Музей ідей).

Площа Бернардинська (сучасна Соборна). Перша третина ХХ ст.
Площа Бернардинська (сучасна Соборна). Перша третина ХХ ст.

Після Другої світової війни ченці-бернардини виїхали на Захід , і у храмі довго містився склад. У 1960-х роках ліквідували мур при вул. Сербській та Валовій і частиною площі став сквер при західній частині Бернардинського монастиря.

вул. Валова, кін. ХІХ-поч. ХХ ст.
вул. Валова, кін. ХІХ-поч. ХХ ст.

У 1976-1977 рр. провели реставрацію будівель монастиря  (за проектом Андрія Новакіського та Костя Присяжного), тоді ж відкрили браму з виодом на вул. Личаківську, яка востаннє була відчиеною ще на поч. ХVІІ ст. (зараз у вежі та будівлі при стіні розміщено інститут «Укрзахідпроектреставрація».

Площа Бернардинська (сучасна Соборна). Перша третина ХХ ст.
Площа Бернардинська (сучасна Соборна). Перша третина ХХ ст.

У житлових будинках, які теж мають адресу пл.Соборна, 3, за польських часів містилися цукерня Пастернака і магазин зброї Копчинської, у 50-х рр. – ремонт музичних інструментів і ремонт шкіряних виробів і панчіх «Капрон», у 60-80-х рр. – ремонт годинників і слюсарно –механічна майстерня з виготовлення замків і ключів.

Площа Бернардинська ( № 5 - готель "Варшавський" та № 6 - будівля Головної військової команди). Перша третина ХХ ст.
Площа Бернардинська ( № 5 – готель “Варшавський” та № 6 – будівля Головної військової команди). Перша третина ХХ ст.

На протилежній стороні стоять бідермаєрівські будинки ХІХ  ст.  Сучасну адресу пл.Соборна, 5 має чотириповерховий будинок , збудований у 1860-х. Тут містились ресторан Хамайдеса та готель «Варшавський» Мошквіча. Останній проіснував до 1970 р., а згодом був перетворений на гуртожиток для військових.

Площа Бернардинська, 6 (зараз Військова комендатура львівського гарнізону). Фото міжвоєнного періоду
Площа Бернардинська, 6 (зараз Військова комендатура львівського гарнізону). Фото міжвоєнного періоду

Будинок № 6 від часів СРСР і до сьогодні займає Військова комендатура львівського гарнізону. А з 1839 р. тут розташовувалась Головна військова команда. Перед Першою світовою війною тут перебувало командування  ХІ корпусу австрійської армії, у міжвоєнний період – VІ округу-корпусу. У 2003 р. на стіні будинку встановлено пам’ятну дошку, яка повідомляє, що тут у листопаді 1918 р. працював перший комендант Львова полковник Микола Маринович (скульптор Іван Самотос).

Площа Бернардинська (сучасна Соборна) та старий готель "Краківський". Фото поч. ХХ ст.
Площа Бернардинська (сучасна Соборна) та старий готель “Краківський”. Фото поч. ХХ ст.

У будинку № 7 до Другої світової війни містився готель «Краківський». Ця шестиповерхова будівля була збудована у 1913-1914 рр. за проектом Михайла Лужецького (за участі Едмонта Жиховича) на місці старого однойменного готелю.  Також цю адресу мали фотоательє «Маріон» та перукарня Смоляни. З часів СРСР тут розташований Апеляційний суд Львівської області.

Площа Бернардинська, 7 (зараз Апеляційний суд Львівської області).
Площа Бернардинська, 7 (зараз Апеляційний суд Львівської області).

У будинку № 9 за радянських часів містилась палата адвокатів, а також ремонт годинників (у 50-60 рр.). У будинку № 10 в 50-х роках був ремонт взуття, а у 60-90-х – магазин «Спорттовари».

Площа Бернардинська, 7 (зараз Апеляційний суд Львівської області).
Площа Бернардинська, 7 (зараз Апеляційний суд Львівської області).

Сучасну адресу пл.Соборна , 11 за польських часів мав магазин електротехнічних товарів Дрешера, а  в часи СРСР – магазин «Посуд і господарські товари».  На фасаді цього будинку встановлено меморіальну дошку , яка повідомляє, що тут у 1955-1969 рр.  жив єпископ-сповідник віри, містоблюститель УГКЦ Кир Василій Величковський, оголошений у 2002 р. блаженним.

Площа Бернардинська (сучасна Соборна). Перша третина ХХ ст.
Площа Бернардинська (сучасна Соборна). Перша третина ХХ ст.

Будинок № 12 займали за Польщі виробництво килимових доріжок  Сємяновського і магазин кухонного посуду Шімеля, у 50-60 рр.  – артіль «Соцбуд», перукарня і ремонт трикотажних виробів. Під № 12а до 1939 р. розташовувалися магазин парфумів Енґелькрайса і Шорра  та фабрика металевих ліжок Возачинського, за часів СРСР – магазин «Овочі».

Площа Возз'єднання, 14 (сучасна Соборна), 1980-ті рр.
Площа Возз’єднання, 14 (сучасна Соборна), 1980-ті рр.

У кам’яниці № 14 був готель «Роял» Ціммермана, а урадянські часи – готель «Колгоспний», а також шашлична (у 50-х рр.) та магазин «Риба» (у 60-80 рр.). У будинку № 15 до війни був магазин офісних меблів Возачинського.

Площа Бернардинська (сучасна Соборна),поч. ХХ ст.
Площа Бернардинська (сучасна Соборна),1930-ті рр..

Кам’яницю № 12а  грунтовноперебудували у 2001-2004рр., будинки №№14та 15 були розібрані у 2007-2008р. Зараз цю адресу має зведений у 2014 р. будинок, де міститься Торговий центр «Роксолана».

Трамвай на площі Возз'єднання (сучасна Соборна), 1970 р.
Трамвай на площі Возз’єднання (сучасна Соборна), 1970 р.

Адресу пл.Соборна, 16 має Галицький ринок , перенесений сюди з пл. Галицької. Будинок під № 17 було зведено у 1875 р. за проектом Міхала Фехтера для товариства львівських столярів. За часів Польщі тут містились: ювелірний магазин Банка, книгарня Лаского, магазин кухонного посуду Кацера і пошиття білизни «Centrum», у 50-х роках  – ремонт годинників. У часи СРСР і перші роки незалежності – магазин «Промтовари».

У 1880 р. через Бернардинську площу пролягла лінія кінного трамваю до пл. Ринок, у 1884 р. паралельно із кінним тут почали їздити електричні трамваї, які повертали на вул. Баторія (сучасна Князя Романа) та згодом повністю замінили кінні. У 1951 році колію реконструювали в однопутну, а у 2003р. з боку пл. Галицької демонтували та створили кільце для розвертання трамваїв на пл.Соборній.

Софія ЛЕГІН

Джерела:

  1. Крип’якевич І. Історичні проходи по Львові.  – Львів, 1932
  2. Лемко І., Михалик В., Бегляров Г. 1243 вулиці Львова. – Львів: “Апріорі”, 2009
  3. Мельник І. Галицьке передмістя та південно-східні околиці Королівського столичного міста Львова . – Львів: Апріорі, 2015.

Фото:

  1. http://wikimapia.org/
  2. http://io.ua/

Напишіть відгук