Артур Ґроттґер – художник, що малював війну

0
999
Артур Ґроттґер – художник, що малював війну

Артур Ґроттґер (1837 — 1867) — польський живописець, один із провідних представників романтизму в польському мистецтві. Батько художника, Ян Юзеф, був нешлюбним сином радника Хіларія Сім’яновського, а мати – Христина Блахао де Ходітов, донька колишнього офіцера угорських гусарів. Художник також мав двох братів та сестру: Марію (народ. 1839), Ярослава (1840) і Олександра (1842).

Перші уроки малювання хлопчик отримав від батька. А у віці 11-ти років Артура віддали навчатися в студію львівського художника Яна Машковського. 1851 року на виставці в одному з магазинів Львова баварський граф Олександр Паппенхайм зауважив красиву акварель – погоню польської шляхти за татарами. Граф купив її, запитав у продавця хто є її автором і з подивом дізнався, що це перша робота 14-річного хлопчика Артура Ґроттґера. Він вирішив познайомитися з автором і це знайомство переросло в багаторічну дружбу, а молодий художник знайшов мецената. Цього ж року Франц Йосип I призначив Ґроттґеру стипендію з власних коштів в розмірі 20 гульденів на місяць за картину, на якій художник зобразив в’їзд імператора до Львова.

Артур Ґроттґер «Втеча татар», 1855, акварель
Артур Ґроттґер «Втеча татар», 1855, акварель

У 1852-1854 рр. навчався в Краківській академії мистецтв (викладачі – Войчех Сталлер, Юзеф Кремер, Владислав Лущкевич), а в 1855-1858 рр. – у Віденській академії мистецтв, під керівництвом Карла Блааса, Карла Мейера, Карла Вюрцингера та Петера Гайгера.

Артур Ґроттґер. Бій зі шведами, 1856. Папір, акварель
Артур Ґроттґер. Бій зі шведами, 1856. Папір, акварель

1859 року Артур починає співпрацювати із польським журналом Postęp (Прогрес) Юзефа Осецького, що видавався у Відні, а 1863 р. стає його головним редактором. Коли 1863 у віденської квартирі художника був заарештований підозрюваний в організації заколоту в Кракові поляк (23 грудня 1863) австрійська влада розпочала судовий процес проти Ґроттґера, а імператор Франц Йосиф позбавив його своєї стипендії.

Через безперервні фінансові проблеми художник мандрує по Галичині роблячи живописні зображення тутешнього побуту. До цього періоду відносяться цикли малюнків, зроблених в чорно-білих тонах олівцем на картоні. Художник доволі часто користувався допомогою друзів та знайомих – в часі подорожі відвідував провінційні маєтки Еразма та Емми Лариш-Нєдзєльських в Следзєйовіцах біля Велички, Яна Машковського в Борщовичах, Станіслава Тарновського у Снятинці біля Дрогобича.

1866 року на балу Стрілецького товариства у Львові 29-річний Ґроттґер познайомився з 16-річною Вандою Монне. Спонтанне кохання молодої полячки і хворого на сухоти митця, якому залишалося жити менше двох років, було сповнене багатьох романтичних зустрічей і довгих піднесених листів. Однак, ця історія залишилася без щасливого кінця. Ніхто з рідних Ванди не був проти їх шлюбу. На перешкоді стояли лише борги Артура та його неспроможність утримувати сім’ю. Хоча Ґроттґера на батьківщині любили та визнавали, проте серйозних замовлень не надходило. До того він міг легко обходитись невеликим підробітком та періодичними продажами картин, а тепер розумів, що мусить твердо стати на ноги. Оскільки у Львові це було неможливо, художник подався за кордон, у Париж.

Тут він завершив свій відомий цикл «Війна» та продав його австрійському цісареві Францу Йозефу I. Ґроттґер багато працює, відвідує імовірних замовників, живе впроголодь – і усе це позначилося на його здоров’ї. Від поганого харчування та холоду його давня хвороба астма прогресувала, поступово перейшла у запалення легень, а згодом у сухоти. У грудні 1867 року лікарі скерували знесиленого через кровотечу легенів художника на знаменитий курорт Амелі-ле-Бен у французьких Піренеях. Там він помер того ж місяця. Його наречена – Ванда Монне перевезла тіло художника до Львова, де 4 липня 1868 року перепоховала на Личаківському цвинтарі (поле №5) — на місці, яке він колись обрав під час спільної прогулянки.

Ґроттґер був надзвичайно працьовитим і, незважаючи на передчасну смерть, залишив після себе чимало картин. Ретроспективна виставка його робіт у 1988 році, яка відбулася з нагоди 150-річного ювілею художника в Національному музеї в Кракові, зібрала близько 500 його робіт. Також він практикував різні види живопису.

На виставці представлені книжкові ілюстрації, акварелі, ескізи, картини маслом та зроблені художником літографії.

 

Христина БАЗЮК

Джерела:

  1. www.lviv4you.com
  2. art.lviv-online.com
  3. www.ji.lviv.ua
  4. pl.wikipedia.org

Фото:

  1. www.pinakoteka.zascianek.pl
  2. nekropole.info
  3. art.lviv-online.com
  4. pl.wikipedia.org

Напишіть відгук