Археологи дослідять замок князя Лева у центрі Львова

Площа перед Театром імені Марії Заньковецької, де колись стояв Низький замок. Поштівка 1964 року

Наступного тижня археологи НДЦ «Рятівна археологічна служба» ІА НАН України розпочнуть дослідження на площі перед театром Заньковецької.

За історичними даними, саме тут у ХІІІ столітті був побудований львівський Низький замок – резиденція сина Данила Галицького – Лева, на честь якого і назвали місто.

Замовником досліджень є управління охорони історичного середовища Львівської міської ради.

Низький замок (кінець XVIII ст.)
Низький замок. Малюнок Франца Ковалишина (кінець ХІХ ст.)

«Місто давно чекало на ці дослідження. Ми би дуже хотіли знайти рештки церкви Святої Катерини, про яку всі говорять, але ніхто точно не знає, де вона розташована. Сподіваємось, нам вдасться її локалізувати і відкрити ще одну сторінку давньої історії Львова», – розповіла начальниця управління охорони історичного середовища Лілія Онищенко.

Цьогорічні розкопки проведуть на території лише 30 кв. м. За словами директора «Рятівної археологічної служби» Олега Осаульчука, ці роботи дадуть основу для подальших наукових досліджень Низького замку.

Ористарх БАНДРУК

Князь Лев Данилович
Князь Лев Данилович

«Це унікальна можливість науковцям дослідити резиденцію князя Лева. Адже через брак архівних матеріалів та археологічних досліджень цієї території, нині маємо обмаль інформації про зовнішній вигляд та точне розміщення замку. Маємо певну картографічну інформацію і сподіваємось її уточнити», – розповів Олег Осаульчук.

Перша згадка про Низький замок датується 1292 роком. Замок був побудований князем Левом, сином Данила Галицького, в 1270-х роках, і згодом саме сюди перенесли княжий двір з Високого замку.

Реконструкція Низького замку у Львові
Реконструкція Низького замку у Львові

З історичних джерел відомо, що Низький замок спершу був дерев’яний, а потім його збудували з каменя і цегли. Він мав власні мури і вежі, рови і вали. Всередині був палац, каплиця Святої Катерини з дерев’яною дзвіницею і житлом пароха, судові та архівні приміщення, в’язниця тощо.

Спершу пожежа 1565 року, а пізніше і постійна волога від ріки, суттєво знищили замок. 1802 року австрійська влада продала руїни фортеці, і з замкового каменю збудували частину кам’яниць на вулиці Краківській.

Наталка СТУДНЯ

Напишіть відгук