Аптека “Під Золотим Оленем” найстаріша у Львові

Аптека “Під Золотим Оленем” найстаріша з відомих у Львові

Львівські аптеки — особлива сторінка в історії нашого міста. Засновані сто, а інколи двісті чи триста років тому, вони довгий час зберігали своє благородне призначення та особливість, часто закладену навіть в своїй назві. “Під Божою опікою”, “Під Золотим Левом”, “Під Святим Миколаєм”та інші. Змінювались їх власники, місце розташування, але, зберігши назву, як певний символ і оберіг, вони продовжували традиції своїх попередників.

Однак, після 1939-го року все змінилось. Ставши державними, вони позбулися своєї самоідентичності. Хоч більшість із них зберегли своє фармацевтичне призначення, це вже були зовсім інші аптеки. Лише аптека “Під Чорним Орлом”, завдяки створенню у ній музею, зберегла і перебрала на себе цей давній колорит.

А вже в кінці ХХ-го, на початку ХХІ-го століття значна кількість давніх аптек була приватизована і, на жаль, були перепрофільовані в банки, кафе чи ресторани.  Але сьогодні ми повернемось до тих часів, коли ці найдавніші Львівські аптеки ще діяли та пригадати їх власників, цікаві особливості та історії з життя фармацевтів, про будівлі, де вони існували. Першої з таких аптек буде аптека “Під Золотим Оленем”(Площа Ринок 18).

На середину ХІХ-го століття в нашому місті було лише 10 аптек. Мало відомий той факт, що саме аптека “Під Золотим Оленем” згадується як найстаріша.

Аптечний посуд аптеки “Під Золотим Оленем”. Фото Лілії Димидюк
Аптечний посуд аптеки “Під Золотим Оленем”. Фото Лілії Димидюк

Заснована в 1575 році аптека “Під Золотим Оленем” більше 275 років належала відомій львівській родині аптекарів Зенткевичів – рідкісний випадок у Європі, коли одна сім’я володіла аптекою майже три століття.

Через двісті років від часу заснування (1787 року) власником аптеки став Мацей Зенткевич. В той час вона знаходилась в одному з найгарніших будинків на Ринковій площі. Колишня шестивіконна Ґуттетерівська кам’яниця побудована близько 1553 р. для краківського купця Єжи Ґуттетера як палацова. Вона вважається найстаршою кам’яницею на пл. Ринок.

В кінці ХVІІІ століття новий власник – Вінцент Зенткевич — переніс аптеку до іншої кам’яниці на площі Ринок, 29. Аптека була знаною в місті, а Вінцент неодноразово обирався до магістрату Львова, входив до складу громадського комітету, який допомагав Янові Максиміліанові Оссолінському в ремонті будівель, призначених для наукової бібліотеки. А в 1830 році Віфнцент Зенткевич увійшов до Комітету міщан «Сцена польська» і виступив меценатом у підтримці єдиного в місті Народного театру. Вінцент Зенткевич також встановив стипендію для незаможних учнів.

Після смерті Вінцента його вдова — Вікторія — передала аптеку в управління провізору — Антонію Кживецькому, з 1837-го року аптека стала власністю її сина — Віктора. Аптека знову повертається в приміщення на пл. Ринок, 18. Потім на більше ніж сорок років аптека була віддана в управління аптекарям: Янові Сидоровичу, Теофілу Паєцькому, братам Титусу та Леону Лазовським.

Будинок на пл. Ринок, 18 де знаходилась аптека “Під Золотим Оленем”
Будинок на пл. Ринок, 18 де знаходилась аптека “Під Золотим Оленем”

Вони змогли належним чином організувати діяльність аптеки. Брати Лазовські були активними учасниками створення та діяльності Аптечного Галицького товариства. Окрім того саме робота в цій аптеці дала їм змогу пізніше створити і отримати у власність свої: Паєцький — у Щирці, Леон Лазовський — у Винниках, а ТитусЛазовський — у Львові.

А з 1880-го року її у власність придбав Миколай Карчевський. Саме в цей час починається занепад аптеки. Якщо при братах Лазовських утримувала родини трьох власників, то тепер не могла утримувати навіть одну. Тому через кілька років вона перейшла до рук більш ощадливого Арнольда Рапопорта. Він був її власником аж до 1901-го року. Саме Рапопорт заснував фабрику пахучих речовин на Богданівці.

Аптечна шафа аптеки “Під Золотим Оленем”
Аптечна шафа аптеки “Під Золотим Оленем”

Власниками аптеки в міжвоєнні часи були Юзеф Пінелес та Фюрер Александр. Після 1939-го року аптека була націоналізована і стала державною під №22. На жаль, в остання роки аптек перенесли в сусідній будинок №17, значно зменшили її площу і про славетне її минуле вже ніщо не нагадує. Збереглися хіба-що маленькі таблички з назвами ліків на латині та потужні стіни Гуттетерівської кам’яниці.

Історію розповідав Таємний Аптекар а записував Анатолій ГУРИН

1 коментар

Напишіть відгук