Антоній Попель – 22 роки життя для Львова

0
863
Антоній Попель - 22 роки життя для Львова

Серед імен, що золотом вписані до історії міста Лева, ім’я Антонія Сулими Попеля посідає найвищі щаблі … Мабуть немає львів’ян, що не вдивлялись в скульптурну оздобу Опери, не помічали скульптур на фасаді вокзалу, чи не милувались гармонією пам’ятника Міцкевичу …

Проте не кожний зможе назвати автора цих, усім відомих шедеврів – певно це й є ознака справжнього  генія …

Антоній Сулима Попель ( 1865 - 1910 ), пам'ятна поштівка
Антоній Сулима Попель ( 1865 – 1910 ), пам’ятна поштівка

Антоній Попель ( 13 червня 1865 р., Щакова ( нині район міста Явожно, Польща ) — † 7 липня 1910 р., Львів ) — видатний польський скульптор, педагог. Брат живописця Тадеуша Попеля.

Протягом шести років ( 1882 – 1888 рр.)  здобуває блискучу освіту, навчався у Краківській школі образотворчих мистецтв і у Віденській академії мистецтв.

З 1888 року жив у Львові та працював викладачем малювання і скульптури у Львівській політехніці, мав студію де проводив заняття з учнями – Казимирою Малачинською – Пайздерською, Михайлом Паращуком, Люною Дрекслер …

Пам'ятник Адаму Міцкевичу у Львові, найвідоміша робота А. Попеля, поштівка 1907 рік
Пам’ятник Адаму Міцкевичу у Львові, найвідоміша робота А. Попеля, поштівка 1907 рік

Антоній Попель входив до когорти провідних львівських скульпторів кін. ХІХ – поч. ХХ ст. Працював у жанрах меморіальної, монументальної, портретної, іноді релігійної пластики. За двадцять з лишком років життя у Львові Антон Попель створив велику кількість скульптур, більшість із яких вціліли до нашого часу.

Пам. Корнелію Уейському, що стояв на нин. пр ті Шевченка, фото поч. XX ст.
Пам. Корнелію Уейському авторства А. Попеля, що стояв на нин. пр ті Шевченка, фото поч. XX ст.

Найвідоміші, знакові роботи скульптора з’являються на зламі XIX і XX століть … Перша серед них – скульптурне оздоблення Палацу мистецтв у Стрийському парку ( арх. Францішек Сковрон ) у 1894 р., тепер – спортивний корпус НУ ” Львівська політехніка “.

У 1896 р. виконані скульптури левів та фігура “Юстиція” в інтер’єрі колишнього Палацу Справедливості для Вищого Галицького суду ( нин. корпус №19 НУ ” Львівська політехніка ” ) на вул. Князя Романа.

Алегорична скульптурна композиція з 10 – ти фігур у тимпані фронтону Великого міського театру, під назвою ” Радощі і страждання життя ” була закінчена 1900 р., митець виконує також скульптуру ” Комедія ” на фасаді, бере участь у роботі над фігурами муз …

Скульптура німфи у пасажі Міколяша, рекламна поштівка поч. XX ст.
Скульптура німфи авторства А. Попеля у пасажі Міколяша, рекламна поштівка поч. XX ст.

Цього ж 1900 р. завершено фонтан із мармуровою фігурою оголеної німфи при вході до Пасажу Міколяша.

Пам’ятник польському поету Корнелю Уєйському перед будинком колишнього міського казино на просп. Шевченка, 13 (1874 р., арх. Людвік Вежбицький) встановлено 1901 року, він стає одним з найулюбленіших в львівської публіки …. Після II Світової монумент був перевезений до Щеціна у Польщі.

Найбільш відомою його роботою в жанрі монументальної пластики став пам’ятник Адаму Міцкевичу ( 1904 р. ) у Львові.

Скульптурні алегорії " Торгівля " і " Промисловість " фасаду вокзалу у Львові. Поштівка, до 1939 року
Скульптурні алегорії ” Торгівля ” і ” Промисловість ” фасаду вокзалу у Львові. Поштівка, до 1939 року

Серед творчого спадку А. Попеля, що не зберігся до наших днів скульптура на фасаді Промислового музею ( арх. Едмунд Жихович; нині – один із корпусів Національного музею українського мистецтва). Створена 1904 і знищена при ремонті в 1952 році.

Того ж 1904 року встановлено скульптури алегорії ” Торгівлі ” і ” Промисловості “, що донині зустрічають і проводжають львів’ян і гостей міста з фасаду львівського вокзалу …

Скульптурне оздоблення фасаду Палацу Справедливості на нин. вул. Князя Романа, фото поч. XX ст.
Скульптурне оздоблення фасаду Палацу Справедливості на нин. вул. Князя Романа, фото поч. XX ст.

Помер Антоній Сулима Попель у зеніті слави у Львові в липні 1910 року. Похований на полі № 57 Личаківського цвинтаря.

Використані джерела:

http://polona.pl/ , http://uk.wikipedia.org/ , http://www.lvivcenter.org/

 

Напишіть відгук