Антон Шімзер на кам’яницях Львова

2220
Антон Шімзер на кам’яницях Львова

225 років тому, 16 лютого 1790 року у Відні народився знаменитий львівський скульптор Антон Шімзер (Schimser, 1790–1838). Разом з тирольцем Гартманом Вітвером (1774–1825) він створив у Львові перших десятиліть ХІХ століття чимало монументально-декоративних творів у стилях класицизму й ампіру, які донині прикрашають місто й один із найгарніших некрополів Європи – Личаківський цвинтар.

Народився Антон Шімзер-молодший у родині віденського скульптора Антона Шімзера-старшого. Антон-юніор студіював у Віденській академії мистецтв під керівництвом Йозефа Клебера, потім – у Паризькій академії мистецтв. Мешкав деякий час у Римі та Пресбурґу (тепер Братислава).

З 1812 року Антон Шімзер жив і працював у Львові, де вже діяла скульптурна майстерня братів Гартмана та Йоганна Міхаеля Вітверів. Деякий час Шімзер працював разом із Г.Вітвером, а потім успадкував його майстерню на вул. Глинянській (тепер вул. Личаківська, 20). До того у Львові вже існувала багата традиція скульптури XVII–XVIII ст. у стилях ренесансу, маньєризму, бароко, рококо. Вітвери та Шімзери внесли до львівського мистецького середовища європейські новації ХІХ ст. – віденський класицизм, паризький ампір, досвід модерних на той час скульпторів Антонія Канови та Бертеля Торвальдсена.

Не дуже багато збереглося відомостей про життя Антона Шімзера. Тому краще ознайомитися з його творіннями, які збереглися на львівських кам’яницях (найчастіше А.Шімзер співпрацював з архітектором Фрідріхом Бауманом) і на полях Личаківського цвинтаря.

Своєрідною виставкою робіт Г.Вітвера й А.Шімзера стала теперішня чотириповерхова кам’яниця №1-3 на розі проспекту Свободи та вул. Коперника, яку будували в кілька етапів. У 1809–1811 рр. спорудили її ліве крило (№1), а в 1821–1822 рр. добудували праве (№3). Спочатку кам’яниця, що належала торгово-фінансовій фірмі “Йоганн Гауснер та Вінцент Віолянд”, мала три поверхи.

Виходець із Моравії Йоганн Гауснер (1752–1822) з часом очолив найповажнішу кредитну інституцію в Галичині, яка існувала з ХVІІІ ст. у Бродах, а потім у Львові. Його кам’яниця на початку ХІХ ст., до побудови Скарбківського театру, була найбільшою приватною будівлею в місті.

 Будинок у Львові на проспекті Свободи, 1-3
Будинок у Львові на проспекті Свободи, 1-3

Над двома вхідними брамами (одна з них зараз замурована) розташовано балкони, підтримані колонами доричного ордеру, а між ними – консолі у вигляді фігур атлантів. Фасад будівлі оздоблений пілястрами корінфського ордеру, класицистичним орнаментом та барельєфами на тему античної міфології. Зокрема, під №1 це вертикальні рельєфи над балконом “Амур і Психея” Гартмана Вітвера. Вище були встановлені барельєфи на теми торгівлі та мистецтва. З боку вул. Коперника Г.Вітвер створив ще барельєфи міфічних персонажів: Геракла, Діани, Нептуна, Аполлона, Меркурія. Ліпнинний декор виконували молодший брат Вітвера, Йоганн, та скульптор Йоганн Міхаель Гаар. Будинок №3 прикрашають вертикальні барельєфи “Еней рятує батька”, “Парис викрадає Єлену”. Правіше встановлені горизонтальні рельєфи, зокрема: “Зевс викрадає Ганнімеда”, “Повернення Одіссея”, “Тезей з Кентавром”, “Марс і Венера” роботи Антона Шімзера та його брата Йоганна (1793–1856).

 Будинок у Львові на проспекті Свободи, 1-3
Будинок у Львові на проспекті Свободи, 1-3

Роботи А.Шімзера частково збереглися на фасаді кам’яниці на Ринку, 8, якою на початку ХІХ ст. будинком володів граф Юзеф Каліновський, відомий у місті дивак та авантюрист. На його замовлення архітектор Фридерик Бауман перебудував кам’яницю в стилі класицизму. Після смерті Каліновського будинок придбав торговець вином Йоганн Тренкель (Френкель). Для нього скульптор Антон Шімзер виготовив під довгим балконом три барельєфи, на яких зображено вітрильник в порту, якір та інші символи торгівлі.

Між вікнами другого та третього поверхів вміщено барельєфи Нептуна з тризубцем, що їде морем на човні, який тягнуть… коні (у центрі), та фавнів (з боків). Раніше вважалося, що виготовив їх Габріель Красуцький. Але на думку дослідника львівської скульптури Юрія Бірюльова, спочатку (ще у 1820-х роках) ці барельєфи виготовив Антон Шімзер. Натомість Г.Красуцький переробив ці ампірні барельєфи під час реконструкції будинку 1881 року.

Кам’яниця на Площі Ринок, 8 у Львові
Кам’яниця на Площі Ринок, 8 у Львові

Скульптури сирен-русалок авторства Антона Шімзера з 1820-х років прикрашали будівлю «Пливальні» (військової школи плавання) на Пелчинському ставі (тепер на цьому місці басейн з фонтанами перед входом до парку культури на вул. Вітовського). Коли став спустили і «Пливальню» розібрали, у 1921 році скульптури перенесли до Історичного музею (Ринок, 4), де їх зараз можна побачити.

Будівля «Пливальні» на Пелчинському ставі у Львові, 1893 рік
Будівля «Пливальні» на Пелчинському ставі у Львові, 1893 рік

У 1822–1826 роках під час перебудови кам’яниці на вул. Трибунальській (тепер її адреса – вул. Шевська, 10), яка тоді належала Матіасові Багерові, до неї добудували 4-й поверх. Тоді ж чотиривіконний фасад оздобили рельєфами на сюжети античної міфології, які виконали скульптори Гартман Вітвер і Антон Шімзер. Як припускає мистецтвознавець Юрій Бірюльов у своїй книзі про львівську скульптуру (Biriulow J. Rzeźba lwowska. – Warszawa, 2007), Гартман Вітвер зі своїм братом Йоганном Міхаелем створив раніше рельєфи над партером та між другим і третім поверхом – фігури лежачих німф, Марса та Афіни, а також фризи зі сфінксами та рогами достатку і, можливо, гірлянди під балконом. Натомість 4 рельєфи між вікнами 3-го та 4-го поверху (Фортуна, Діана, Бахус та Нептун) виготовив Антон Шімзер. Автором фризу з орнаментальними розетами над 4-м поверхом був архітектор Фридерик Бауман.

Будинок у Львові на вулиці Шевській, 10
Будинок у Львові на вулиці Шевській, 10

У сусідній кам’яниці (вул. Шевська, 12) орнаментальні декоративні фризи, створені близько 1820 року Гартманом Вітвером (можливо, й разом з А.Шімзером та Ф.Бауманом). На тривіконному фасаді перший поверх завершує ліпний фриз з зображеннями птахів у вільному польоті, квітів і листя. Над 3-м поверхом вміщено вузький фриз з геометричним і рослинним орнаментом.

Антон Шімзер вважається автором барельєфів на фасаді кам’яниці на розі вул. Вірменської, 8 і Краківської, 11. Виконані вони на замовлення торговця колоніальними товарами Юзефа Штампфеля близько 1826-1828 років. На них зображені Меркурій, вітрильник та інші морські сюжети.

Останньою на вулиці Краківській є кам’яниця № 34. Будинок прикрашають барельєфи, які створено у 1830–1840-х в майстерні Антона та Йоганна Шімзерів. Над вікнами 2-го поверху в напівкруглих сандриках розміщено рельєфи із зображеннями пар левів та путті. Над вікнами 3-го поверху розташовані три рельєфні вставки з фігурами путті, що тримають гірлянди, та 6 інших, де зображено по дві пари сфінксів, амфори та ліри.

Кам’яниця у Львові на вулиці Краківській, 34
Кам’яниця у Львові на вулиці Краківській, 34

Напевне, всі львів’яни знають “Будинок пір року” на вул. Вірменській, 23. Ця 4-поверхова кам’яниця з фасадом завширшки у 5 вікон, оздоблена у стилі історизму пілястрами іонічного ордеру, довгим балконом з металевою балюстрадою. А ще фасад будинку від вулиці Вірменської прикрашають 4 рельєфи, що символізують пори року роботи скульптора Габріеля Красуцького (1882), та фриз зі знаками зодіаку над 3-м поверхом, виготовлений у 1820-х в майстерні А.Шімзера. Натомість автором центрального барельєфу з земною кулею, виконаного у 1810-х роках, вважається Г. Вітвер.

Кам’яниця у Львові на вулиці Вірменській, 23
Кам’яниця у Львові на вулиці Вірменській, 23

В середині ХІХ століття на місці сучасного будинку Львівської обласної ради на вул. Винниченка, 18 був палац Хлонєвських. Його збудували у 1818–1820 роках для графа Франца Ксаверія Хлонєвського за проектом архітектора Фрідріха Баумана. Це була класицистична двоповерхова будівля з доричною колонадою перед входом та барельєфами авторства Антона Шімзера. Ці 8 рельєфів під вікнами 2-го поверху ілюстрували сюжети Гомерової “Іліади”.

Будинок на вулиці Винниченка, 18 (колишній палац Хлонєвських), 1875 рік
Будинок на вулиці Винниченка, 18 (колишній палац Хлонєвських), 1875 рік

Біля Жовківської рогатки, на місці палацу Целєцьких, який постав у першій половині ХІХ ст. за проектом Фрідріха Баумана, розбудували фабрику горілок і лікерів Бачевського, з в’їзною брамою, оздобленою скульптурами левів (вул. Хмельницького, 114/116), до якої 1881 року провели лінію кінного трамваю від Головного двірця. За радянських часів на місці фабрики горілок відкрили завод алмазного інструменту. Збереглася в’їздна брама з левами палацу Целєцьких, виконана А.Шімзером спільно з Ф. Бауманом у 1817 році.

В'їздна брама з левами палацу Целєцьких, виконана А.Шімзером спільно з Ф. Бауманом у 1817 році на вулиці Хмельницького, 114/116, колишньої фабрики горілок і лікерів Бачевського
В’їздна брама з левами палацу Целєцьких, виконана А.Шімзером спільно з Ф. Бауманом у 1817 році на вулиці Хмельницького, 114/116, колишньої фабрики горілок і лікерів Бачевського

На місці, де збудували будинок Галицького сейму (тепер головний корпус Львівського національного університету ім. І.Франка), ще у 1795 році постало касино Йоганна Гехта – підприємця, який займався організацією дозвілля львів’ян у своєму закладі та в сусідньому Єзуїтському городі (тепер парк ім. І.Франка). Зал на початку ХІХ ст. вважався найпрестижнішим в місті. Тут зустрічали цісаря Франца І, проводили бали, забави та поважні зібрання. З нагоди приїзду архикнязя Франца Карла у липні 1823 року в цьому залі встановили скульптуру, що уособлювала Галичину. Її автором вважався А.Шімзер.

Касино Йоганна Гехта (тут тепер стоїіть головний корпус Львівського національного університету ім. І.Франка), фото 1870-х років
Касино Йоганна Гехта (тут тепер стоїіть головний корпус Львівського національного університету ім. І.Франка), фото 1870-х років

На вул. Зеленій за будинком з червоної нетинькованої цегли, у якому розмістилося устаткування міських водогонів (насосна станція), стоїть під № 102 над ставком «Зелене око» палацик «Під сфінксами». Він збудований 1829 року для Яна Пєньчиковського в стилі класицизму за проектом Йосифа Землера. Останнім часом палацик був ґрунтовно перебудований, але збереглися над колонами скульптури двох сфінксів, виготовлені в скульптурній майстерні А. та Й. Шімзерів.

Будівля у Львові на вулиці Зеленій, 102 (колишній палацик «Під сфінксами»)
Будівля у Львові на вулиці Зеленій, 102 (колишній палацик «Під сфінксами»)

Антон Шімзер помер 5 серпня 1838 року. Справу та майстерню  Антона успадкував його молодший брат  Йоганн Шімзер (1793–1856). До Львова він прибув 1826 року, одружився з Юліаною Міхальською (1795–1861), сполонізувався і своє ім’я писав як Ян. Фірму батька успадкував Леопольд Шімзер (1833–1888). Після його смерті нею керувала його вдова Вікторія (1838–1908). З нею співпрацював онук (по лінії доньки) Яна Шімзера – відомий скульптор, вже згаданий Юліан Шеліга Марковський (1846–1903).

Ігор МЕЛЬНИК
Роксоляна ЗАГАЙСЬКА
Джерело: Zbruc

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

введіть свій коментар!
введіть тут своє ім'я

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.