Андреас Бемер, або німець, який будував Львів доби Відродження

0
816

Однією з найцікавіших постатей ранньомодерного Львова, був Андреас Бемер – скульптор та архітектор, який залишив нам свої творіння, без яких свого часу чи зараз важко уявити Львів. Фрагментарний характер відомостей про нього, тим не менш, хоча й робить його постать загадковою, проте є й причиною його «забуття» більшістю сучасних львів’ян. То ким же ж він був?

Нам відомо, що народився Андреас в тоді ще німецькому місті Бреслау (сучасний польський Вроцлав). З пізніших львівських документів, де йшлося про надання йому міського права, нам відомо, що він був сином Матеуша та Анни з Бреслау. Достеменна дата народження нам, на жаль, невідома. У 1584 року він вперше згадується у книгах львівського цеху будівничих, де зафіксовано його прізвисько – Нерихлий («Повільний»). Проте, очевидно, його діяльність була досить успішною, про що свідчить кар’єрний ріст. Так, у 1584—1625 рр. Бемер був цехмайстром і перебував у керівництві цеху. У 1592 року йому було надане міське громадянство і все своє подальше життя він пов’язує зі Львовом.

Львів, 1618
Львів, 1618

Андреас орендував каменоломні алебастру в Чернієві (сучасне село у Тисменицькому районі Івано-Франківської області) у шляхтичів Станіслава та Мартина Бидловських, і частину оренди сплатив 1596 року статуями. 1619 року він разом із Вільгельмом Флегом був делегатом від цеху у суперечці Ольбрахта Людзицького з Якубом Мадлайном щодо вартості робіт, виконаних у Збаражі. Знаменим став 1621 рік. Тоді, за заслуги перед містом, зокрема, за роботи під час перебудови вежі міської ратуші, його довічно звільнили від повинності відбувати сторожу на міських баштах і брамах. Також відомо, що йому належала частина кам’яниці на вулиці Зарванській (сьогоднішня Староєврейська).

Загальноприйнято вважати, що він виконав скульптуру лева з геральдичним щитом у лапах, яка була поміщена 1591 року на стовпі перед ратушею і відома як «Лев Лоренцовича». Лева названо за прізвищем міського радника Яна Юлія Лоренцовича, що врятував бургомістра Бартоломея Уберовича від викрадення з боку шляхтича Самійла Немирича. Лев тримав у лапах щит, на якому було вирізьблено лавровий вінок і напис латиною, що уславлював подвиг громадянина. Після обвалу ратуші у 1826 р., лева зняли, а 1874 року, його перенесли на Високий замок, де він стояв до недавнього часу, коли його перенесли, через незадовільний стан. Нині його законсервовано і він зберігається у фондах Львівського історичного музею, в італійському дворику.


Можливо, він був автором скульптури вівтаря родової каплиці Шольц-Вольфовичів у латинській катедрі Львова.

Фасад каплиці Боїмів
Фасад каплиці Боїмів

Бемерові приписується участь у першому етапі спорудження каплиці Боїмів протягом 1609—1611 років.

Вежа ратуші перебудована Бемером
Вежа ратуші перебудована Бемером

Очевидно, найбільш вагомим творінням Бемера була перебудова львівської ратуші, яка тривала у 1617—1619 рр. на замовлення бургомістра Мартина Кампіана.

За припущенням низки дослідників, Бемер працював при завершенні будівництва бернардинського монастиря. Спорудив вежу-дзвіницю, західний і східний фронтони у стилі нідерландського маньєризму, які оздобив понад двадцятьма скульптурами із власної майстерні.

Останній раз Бемер був вписаний до цехових книг у 1625 році, а 1629 р. його дружина згадується вже як вдова, тому, можемо припустити, що він помер між 1625 та 1629. Місце поховання Бемера – невідомо. Тож проходячи вулицями Львова в черговий раз, згадуймо і про славних будівничих, які прагнули залишити для архітектурного обличчя центру (і не лише) міста щось вартісне для своїх нащадків.

Віктор ГУМЕННИЙ

Джерела:

  1. Онищенко Л. Бемер Андреас // Енциклопедія Львова / За редакцією А. Козицького та І. Підкови. — Львів : Літопис, 2007. — Т. 1. — С. 207.
  2. Andrzej Bemer (Режим доступу: https://pl.wikipedia.org/wiki/Andrzej_Bemer)

Напишіть відгук