Академічний дім, або осередок українського студентства

Академічний дім, або осередок українського студентства

Життя багатьох визначних українців було пов’язано з будівлею на вулиці Супінського під №17 (тепер Коцюбинського №21). Осередок Наукового товариства імені Шевченка, житло Голови проводу ОУН Степана Бандери та помешкання студентів-академіків – далеко не повний перелік призначень цього будинку від часу його зведення.

Колишній Академічний дім. Фото: Патер Анастасії
Колишній Академічний дім. Фото: Патер Анастасії

Історія будівлі розпочинається з 1903 року, коли Михайло Грушевський заснував “Фонд українського академічного дому” – основне джерело фінансування будівництва. Найбільший внесок надійшов до фонду від Євгена Чикаленка – однієї з найшляхетніших постатей нашої історії. Меценат української культури пожертвував понад 63 тисячі корон. До цих грошей НТШ та українська громада додала необхідну суму. Будинок у стилі сецесії спорудили в 1905 році за проектами архітекторів Т. Обмінського та Ф. Левицького.

Головним призначенням Академічного дому було помешкання для студентів-академіків, які вчилися у львівських вищих школах. Багато відомих українських літературних та громадських діячів були забезпечені в ньому комфортними умовами для проживання і навчання.

Проект архітекторів Тадеуша Обмінського та Филимона Левицького 1904—1906 років. Джерело : <a href="http://bruchwiese.livejournal.com/343523.html">http://bruchwiese.livejournal.com</a>
Проект архітекторів Тадеуша Обмінського та Филимона Левицького 1904—1906 років. Джерело : http://bruchwiese.livejournal.com

До 1912 року в будівлі була управа Наукового товариства імені Шевченка – української академічної організації, яка з часом переросла в багатопрофільну академію наук.

1920-30-х роках НТШ та інші українські культурно-освітні організації зазнавали переслідувань від польської влади.

У 1922 р. польські шовіністи напали на осередок українців і внаслідок вибухів бомб було пошкоджено будівлю. У цьому ж році до Ліги Націй надійшла скарга від «Української академічної громади» з таким змістом: «Як студенти поневоленої нації, підносимо голос протесту проти варварства польської солдатески над студентами, професорами й українською культурою».

Пошкоджений Академічний дім у 1922 році. Фото: <a href="http://territoryterror.org.ua/uk/archive/photo-archive/photo/?pictureid=164">http://territoryterror.org.ua/</a>
Пошкоджений Академічний дім у 1922 році. Фото: http://territoryterror.org.ua/

На початку 1920-х в Академічному домі відбувалися лекції таємного університету, який проіснував 1921 до 1925 року як нелегальний український вищий навчальний заклад.

Печатки Українського таємного університету. Створені 1923 року художником Р. Лісовським. Джерело: <a href="https://uk.wikipedia.org">https://uk.wikipedia.org</a>
Печатки Українського таємного університету. Створені 1923 року художником Р. Лісовським. Джерело: https://uk.wikipedia.org

Надзвичайно драматичні події відбулися під стінами будівлі 1 листопада 1928 року. Саме в цей день була десята річниця Листопадового чину. З пошани до борців за Українську Державу всі українські установи проголосили цей день вільним від праці. Запланованою була панахида в церкві Св. Юра, під час якої людям не вистачало місця навіть на площі перед храмом. Зібралося не менше десяти тисяч людей. Українську патріотичну маніфестацію розігнала польська поліція. «На допомогу» поліції зібралось й багато міщан, які вирішили знищити українські установи Товариства «Просвіта», «Дністер», редакцію газети «Діло» та звісно ж не оминули Академічного дому.

Плакат на честь Листопадового чину. Джерело: <a href="http://plus.lviv.ua/publ/21-1-0-645">http://plus.lviv.ua/</a>
Плакат на честь Листопадового чину. Джерело: http://plus.lviv.ua/

Студенти, серед яких було кілька членів УВО, швидко відреагували на можливу загрозу й організували оборону Академічного дому. Через дві години прибула поліція, метою якої було не втихомирення сутички, а обшук українців. Упродовж наступних днів заарештували близько 200 студентів та українських діячів, частину з яких невдовзі відпустили.

У колишньому Академічному домі впродовж  1929-1930 років проживав Степан Бандера, про що свідчить пам’ятна таблиця на фасаді будівлі. Ймовірно, майбутній  Голова проводу ОУН перебував тут у роки свої молодості під час навчання у Вищій Політехнічній Школі (теперішному Національному університеті «Львівська політехніка») на агрономічному відділі. Варто зазначити, що перед дипломним іспитом у 1933 році через політичну діяльність та активну участь в українському національному житті Бандеру було арештовано і ув’язнено.

Теперішнє призначення будівлі – навчальний корпус Української академії друкарства. Знову в стінах колишнього Академічного дому звучать студентські голоси та лекції викладачів. З плином часу, як і в давнину, будинок став у нагоді найактивнішій частині українського суспільства – студентству.

Анастасія ПАТЕР

Джерела:

  1. Український ”Академічний дім” Ігор МЕЛЬНИК,
  2. http://postup.brama.com/usual.php?what=51775
  3. Архів музею «Територія Терору»,
  4. http://territoryterror.org.ua/uk/archive/photo-archive/photo/?pictureid=164
  5. http://gazeta.ua/articles/history-journal/_mediki-kupuvali-trupi-abo-prosto-vikopuvali-z-grobiv/643774?mobile=true
  6. https://uk.wikipedia.org

Напишіть відгук