Абрекова кам’яниця, або пасквілі по-львівськи

0
762
Львівська "стінгазета", або що каже пані Абрекова

Мабуть кожна кам’яниця львівського середмістя має свою цікаву історію та загадку… Середньовічний уклад життя, інвазія цивілізаційного поступу, впливи культур…- все це створило чудовий грунт для цього. Цікавою ілюстрацією цього процесу є історія Абрекової кам’яниці…

Наріжна кам’яниця вулиць Шевська та Краківська. Фото 2015 року
Наріжна кам’яниця вулиць Шевська та Краківська. Фото 2015 року

Зведена вона наприкінці XVIII ст. у бароковому стилі на готичних пивницях двох кам’яниць; зберігає давню планувальну структуру та унікальні елементи білокам’яної барокової різьби. Вперше будівля постає у готиці при облаштуванні Ринку XIV ст. У середині XVI ст. стає власністю доктора медицини і міського райці Андрія Абрека, грунтовно перебудовується.

Після смерті доктора, наприкінці XVI ст., кам’яницею володіла вдова Абрекова…

Абрекова кам’яниця у міжвоєнний період
Абрекова кам’яниця у міжвоєнний період

Відтоді віконниці бічного фасаду будинку (від вул. Шевської) були місцем своєрідної стінгазети — на них писали епіграми, короткі послання, малювали карикатури… І ті, й інші іноді мали політичний зміст, а найчастіше це було висміювання особистих ворогів, часто — досить непристойне. Подібне явище перед тим мало місце в Римі. Там з цією метою використовувалася статуя біля майстерні шевця Пасквіно, звідки і пішов загальноприйнятий термін “пасквіль”. У Львові йому відповідав вислів “потрапити до старої”, бо будинок належав пані Абрековій.

Наріжник із "Всевидячим оком" (XVIII ст.). Фото 2015 року
Наріжник із “Всевидячим оком” (XVIII ст.). Фото 2015 року

“Що каже пані Абрекова?” — цими словами львів’яни часто віталися вранці. Першою жертвою пасквілів стала сама власниця, а потім взялися за інших… Особливо діставалося магістратові — керівному органові міста. Нововведення набуло міжнародного характеру, бо під час ярмарку цією творчістю займалися і приїжджі з інших країн. У 1601 р. масштаби почали лякати – магістрат змушений був видати спеціальну постанову, яка забороняла подібні вправи, і поставити біля будинку сторожу.

Будинок від вул. Шевська, саме тут робилась більша частина "розписів"... Фото 2015 року
Будинок від вул. Шевська, саме тут робилась більша частина “розписів”… Фото 2015 року

Саме у цій постанові кам’яниця названа Абреківською… У 1613 р. будинок став осередком військових повстанців (ребеліянтів), які, повернувшись із походу в Московію, не отримали грошей. Під час тих подій будівлю було серйозно пошкоджено.

Час також не шкодував давньої споруди… 1767 р. ці руїни придбав львівський годинникар Антон Камінський, один із засновників годинникарського цеху у Львові. За декілька років він звів нову кам’яницю на старих пивницях та приєднав до неї давню кам’яницю під №3 (Тарнавську і Валішевських). В кам’яниці №3 від XVI ст. мешкали і працювали різні ремісники: римарі, мечники, сідлярі та кравці… Наприкінці останньої чверті XIX ст. було надбудовано четвертий поверх.

Давній портал від вулиці Краківської. Фото 2015 року
Давній портал від вулиці Краківської. Фото 2015 року

Ще у 1963 році Абрекова кам’яниця стає пам’яткою архітектури містобудування національного значення (охоронний № 354)

Використані джерела :

http://lviv.biz/ , http://www.lvivcenter.org/

Напишіть відгук