7 розкішних львівських проектів Адама Опольського

3493
7 розкішних львівських проектів Адама Опольського

Адам Опольський народився 1878 року в містечку Журавно Львівської області. Закінчив відділ архітектури Львівської політехніки 1904 року. Обійняв посаду головного архітектора міста Стрия. 1908 року став членом Політехнічного товариства у Львові. 26 жовтня 1925 року обраний президентом Кола архітекторів, яке діяло в рамках товариства, а 26 листопада 1926 року — членом ревізійної комісії Кола. Тоді ж обраний до Сталої делегації архітекторів польських у Варшаві.

Адам Опольський
Адам Опольський

Опольський – автор проектів низки промислових, громадських та житлових споруд у стилі модерн у Львові та Стрию. 1908 року заснував приватне архітектурно-будівельне бюро, яке діяло у Львові, початково на вулиці Дорошенка №19, а від 1913 року на вулиці Франка №33. Під час Першої світової війни керував реконструкцією ряду споруд для Управління відбудови краю (пол. Centrala Odbudowy Kraju). Входив до складу журі конкурсу проектів нової стрийської ратуші (1906), будинку земельного товариства в Перемишлі (1912).

Після І світової війни в спілці з архітектором Вітольдом Мінкевичем спорудив житлові будинки для працівників «розумової праці» на вул. На Байках (тепер вул. Київська) та Стрийській. У 1930 р. запроектував та виконав реконструкцію бальних залів Народного Дому на вул. Рутовського (суч. вул. Театральна №22) у Львові для театру «Розмаїтості».

1. Школа ім. Св. Юзефа на вул. Лелевеля №9 (1908)

Приватна чоловіча школа імені Святого Юзефа (Йосифа), яку заснували шкільні брати салезіани, розташовувалася на вулиці Лелевеля №9 (тепер вулиця Є. Поповича). Це була перша школа салезіанів у Польщі та Галичині. Салезіани займалися благочинністю, вихованням молоді, опікою над шкільними закладами та будинками дитини.

Шкільний будинок був споруджений в 1908 році архітектором Адамом Опольським на схилах Калічої гори. Тепер в будинку розташований Юридичний факультет Львівського державного інституту новітніх технологій та управління імені Чорновола.

2. Комплекс будинків для службовців на вул. Виспяньского (1908-1913)

Адам Опольський спроектував на вулиці Виспянського (зараз – Вишенського) аж 11 будинків.

Львів, будинок по вул. Вишенського, 1
Львів, будинок по вул. Вишенського, 1

Будинки № 11, №11-А та №13 зведені як прибуткові у 1909–1911 роках за проектом архітекторів І. Кендзерського та А. Опольського, у стилі модерн. З них виділяється наріжний будинок №11, зведений у стилі романтичного модерну. На його фасаді червона цегляна кладка чергується з білокам’яним декором, а кут будинку акцентований півкруглим еркером з арковими вікнами та стрілчатою вежею. Будинок належав Яну Готфріду.

За проектом архітектора Опольського зведені також будинки №13, №16 (1909 р. разом з архітектором І. Кендзерським, замовник — Едмунд Яновський), №20 (1909 р., разом з архітектором І. Кендзерським, замовник — Влодзімеж Чернік), №21 (разом з архітектором С. Рімером), №22 (1908–1909 рр., разом з архітектором І. Кендзерським), №24, №25, №29 (1909 р., замовники — Міхал і Стефанія Завойські), №31 (1908 р., разом з архітектором А. Імдуховським, замовник — Марія Рек), №34 (1908–1911 рр., замовник — Францішек Сава), №36 (1911–1913 рр., замовник — Леокардія Крафт).

3. Корпус шпиталю святого Вінсента де Поля на вулиці Кривоноса №1а (1911)

Шпиталь святого Вінсента де Поля — колишній монастир і шпиталь у Львові на південному схилі Замкової гори, на нинішній вулиці Кривоноса. Ліквідований після Другої світової війни. Заснований 1714 року монахинями ордену сестер Милосердя (званими також шаритками). Окрім шпиталю на території знаходилась невелика монастирська каплиця і аптека для внутрішнього користування. 1783 року шпиталеві також віддано приміщення щойно скасованого монастиря Реформатів із костелом святого Казимира, де було влаштовано сиротинець, названий на честь святого Казимира.

Близько 1889—1890 років на фасаді розміщено скульптурне зображення святого Вінсента де Поля авторства ймовірно Антона Попеля. 1911 року зведено додатковий одноповерховий будинок для убогих за проектом Адама Опольського та Ігнатія Кендзерського. Після Другої світової війни монахинь виселили, монастирський комплекс реформатів використовувався як жіноча трудова колонія для малолітніх. Наразі увесь комплекс використовується Університетом внутрішніх справ.

4. Католицький дім на вулиці Городоцькій №36 (1909)

Колишній Католицький дім – зараз театр ім. Лесі Українки (архітектори Ігнатій Кендзерський та Адам Опольський), був збудований у 1909 р. на вул. Городоцькій №36 (колишня адреса: вул. Ґрудецька №2b).

У 1948-1954 рр. в приміщенні містився театр оперетти – Театр музичної комедії. З 1953 р. приміщення належало Російському драматичному театру ПрикВО – Прикарпатського військового округу. Сьогодні театр має назву Львівський драматичний театр імені Лесі Українки.

5. Будинок Ремісничої палати на площі Стрілецькій №1 (1913)

1913 р. на площі Стрілецькій (зараз – пл. Данила Галицького) почали споруджувати дім Ремісничої палати, будову якого завершили вже після Першої світової війни. Після І Світової війни через фінансову кризу багато приміщень здавалося в оренду і Реміснича палата не була винятком. Підприємець Марек Парізер орендував великий зал Ремісничої палати і 1926 року облаштував тут кінотеатр «Штука» на 290 глядацьких місць.

В 1946 р. тут розташувався ляльковий театр, який перші пару років ділив приміщення з кінотеатром, пізніше – на довгі роки став єдиним власником приміщення. Будівлю оздоблюють фігури муляра та коваля, які неначе стали пам’ятниками загиблим страйкарям та президентові-ковалеві. Скульптури фасаду авторства, ймовірно, Яна Щепковського, дрібне скульптурне оздоблення приписується Михайлові Маковичу.

6. Дім Польського педагогічного товариства на вулиці І. Франка №33 (1913)

Будинок № 33 (стара адреса – Зиблікевича №3) споруджений у 1913 р. в стилі раціональної сецесії за проектом Адама Опольського. Асиметричний фасад кам’яниці оздоблюють шість пілястрів, з фігурами атлантів у капітелях.

Портал входу до будинку виконано у дворковому стилі, з двома опуклими колонами. У 1950-х тут був Клуб енергетиків.

7. Вілла І. Вайнфельда на вулиці Барвінських №15 (1923—1924)

Вілла, збудована у 1891–1892 роках у швейцарському стилі, за проектом Станіслава Кшановського. Будинок одноповерховий, з мансардним поверхом, з правого боку фасаду — пізніша двоповерхова прибудова.

Львів, вілла по вулиці Барвінських, 15
Львів, вілла по вулиці Барвінських, 15

З боку подвір’я можна побачити ґанок з балюстрадою у стилі модерн.

Христина БАЗЮК

  1. Джерела:
  2. http://haidamac.org.ua
  3. http://www.pslava.info
  4. http://www.lvivcenter.org
  5. uk.wikipedia.org
  6. Фото:
  7. polona.pl/
  8. http://pochodzimyzelwowa.pl

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

введіть свій коментар!
введіть тут своє ім'я

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.