5 творінь Альфреда Захаревича у Львові

0
1736

Альфред Захаревич був одним з найяскравіших львівських архітекторів, живописців і підприємців. Син знаменитого Юліана Захаревича, він пішов стопами батька і став одним з найбільш відомих творців обличчя австрійського та міжвоєнного Львова. Пропонуємо вам поглянути на життєпис цього славного львів’янина та на його найцікавіші творіння.

Народився Альфред 26 серпня 1871 року у Львові у сім’ї архітектора Юліана Захаревича. Навчався у Львівській гімназії ім. Франца Йосифа, після чого, для здобуття відповідних компетенцій, які були б корисними для діяльності майбутнього архітектора, він протягом 1887-1890 років продовжує своє навчання у Вищій Реальній школі, протягом 1890-1895 років у Львівській політехніці, а згодом, у Віденській політехніці протягом 1895–1896 рр.

Віденська політехніка
Віденська політехніка

У 1897 році він стає асистентом кафедри будівництва Львівської політехніки де працює протягом трьох наступних років. Паралельно з навчанням він працював у проектному бюро Івана Левинського у 1892–1901 рр. У 1902 році Альфред заснував власне архітектурне бюро і будівельне підприємство разом з Юзефом Сосновським. А вже у 1903 році він отримує право самостійно провадити будівництво у Львові. Відповідно до своїх потреб, того ж року він створив фабрику залізобетонних виробів. Прикметно, що фірма спорудила понад 200 мостів по всій Галичині до 1914 року.

На цьому промислова діяльність Захаревича не закінчувалась, нам відомо що він був одним із співвласників кондитерської фабрики «Dr. Jan Rucker i Sp.». А у 1908 – 1914 роках він виконував обов’язки почесного консула Данії у Львові. 1934 року він покидає Львів і виїжджає до Варшави, де і помирає у 1937 році. На сьогодні, про Захаревича у Львові нагадують лише його творіння.

Прибутковий будинок Т. Балабана,1909—1911 рр. Перебудова першого поверху була здійснена А. Захаревичем та скульптором Ю. Стажинським у 1926 р. У кінці XVIII століття, коли було розібрано міські фортифікації, тут було збудовано дві кам’яниці. 1907 року ними володів доктор Теодор Балабан, котрий збудував будинок. 1931 року В. Дайчак провів реконструкцію приміщень першого поверху для потреб Міської ощаної каси.

Колишній Акційний кооперативний банк, 1909-1911 рр. Будинок був побудований для Акціонерного союзного банку. У міжвоєнний період у будинку розмістили дирекцію пошти, а за радянських часів – обласне управління внутрішніх справ. В партері будинку ліворуч головного входу розташувалася кав’ярня «Варшава», а праворуч, у 1912-1921 роках кінотеатр «Водевіль».

Будинок із рисами модернізованої готики і романського стилю у вирішенні фасаду. Збудований у 1904—1905 для родини Бромільських, за проектом Альфреда Захаревича. На аттику розміщено великий рельєф Богоматері скульптора Теобальда Оркасевича. Пізніше належав Українському товариству допомоги інвалідам.

Торгово-промислова Палата
Торгово-промислова Палата

Колишній будинок Торгово-промислової Палати. Побудований у 1907–1910 рр. за проектомАльфреда Захаревича і Тадея Обмінського. Основну частину будівельних робіт виконувала будівельна фірма Івана Левинського.

Жіноча гімназія ім. З. Стшалковської
Жіноча гімназія ім. З. Стшалковської

Жіноча гімназія ім. З. Стшалковської на вул. Зеленій 22. Нині середня школа № 6.

Віктор ГУМЕННИЙ

Джерела:

  1. Бірюльов Ю. О. Захаревич Альфред Владислав // Енциклопедія Львова / За редакцією А. Козицького та І. Підкови. — Львів : Літопис, 2007. — Т. 2. — С. 412—415.
  2. Бірюльов Ю. О. Захаревичі: Творці столичного Львова. — Львів : Центр Європи, 2010. — 336 с.

 

Напишіть відгук