5 шедеврів архітектора, який творив обличчя Львова ХІХ століття

0
1140

Однією з найяскравіших постатей мистецького Львова у ХІХ столітті був Юліан Гохберґер. Уродженець Познані, він подарував Львову цілу низку вагомих і до сьогоднішнього дня споруд. Ким же ж він був – цей своєрідний геній архітектури нашого міста? Які його творіння ми можемо досі бачити ледь не щодня? Пропонуємо вам підбірку 5 архітектурних шедеврів Гохберґера.

Наш герой – Юліуш Гохберґер, народився 16 травня 1840 року у Познані. Після закінчення познанської гімназії, він пропрацював рік, але розумів, що йому потрібно продовжуваи освіту і здобути серйозний фах. Тому 1859 він вирушив до Берліна, де продовжив своє навчання у королівській Будівельній академії. Вочевидь, це таки було його «призначення», оскільки ще під час навчання він зарекомендував себе талановитим архітектором. У 1866 році він отримує срібну медаль в архітектурному конкурсі, присвяченому річниці смерті Шинкеля. Після закінчення академії, він іде працювати в пруську будівельну службу архітектором та адміністратором. Здавалося б він цілком повинен був би бути задоволеним існуючими умовами, проте тяга до творчого пошуку не полишає його і зрештою приводить до Львова.

Львівський період життя Гохберґера розпочинається з того, що він здобуває перемогу у конкурсі на вакантну посаду директора міського будівельного уряду. 2 січня 1872 року міська рада призначає його на цю посаду. Невідомо, чи планував Гохберґер надовго залишатись у місті, проте доля розпорядилась таким чином, що у Львові він пропрацює 33 роки і весь цей час він буде фактично головною особою, яка визначатиме архітектурне обличчя міста. Від 1877 року його обирають членом Політехнічного товариства у Львові, а у 1892 році він обраний заступником голови товариства. Він узяв активну участь у Галицькій Крайовій виставці у Львові. 1894 року нагороджений Орденом залізної корони 3-го класу.

Юліуш Гохберґер. Фото: http://www.sejm-wielki.pl
Юліуш Гохберґер. Фото: http://www.sejm-wielki.pl

Проте основне, що львів’яни бачать у наші дні, це його архітектурний спадок. Розглянемо деякі з них.

  1. Будівля Галицького Крайового сейму споруджена у 1877—1881 — тепер головний корпус Львівського національного університету імені Івана Франка. У 1877 році було проведено конкурс проектів для Галицького сейму. Оскільки жоден проект не був затверджений для реалізації, то комісія доручила Гохбнрґеру створити новий проект із запропонованих не був затверджений, на основі чотирьох відзначених. Новий проект не лише мав досконале планування і багате архітектурне оздоблення, але ще й був дешевший ніж передбачали умови конкурсу.

    2.   Школа святої Марії Магдалини на місці перетину сучасних вулиць Бандери, Генерала Чупринки і Вербицького. Будівлю було споруджено у 1883. Споруду збудували з натинькованої цегли в «аркадовому стилі». Триповерхова, у плані прямокутна, вона розділена на дві рівні половини стіною. Паралельно головному фасаду було розміщено коридор, по обидва боки якого розташовані класні кімнати. На першому поверсі запроектовані адміністративні приміщення та гімнастичний зал.

    3.     Гімназія № 3 імені Франца-Йосифа на сучасній вулиці Князя Романа, споруджена у 1876. За стилем – триповерхова неоренесансна будівля. У плануванні цієї будівлі Гохберґер вперше застосував коридорну систему планування. Головний вхід акцентовано ризалітом, з великим арочними вікнами актового залу, прикрашений скульптурами видатних діячів польської культури і науки: М. Коперника, А. Снядецького, А. Міцкевича, Т. Чацького, Ю.-М. Оссолінського, Я. Длугоша роботи скульптора Тадеуша Баронча.

    4.  Школа імені Міцкевича, сьогодні школа №62 на вулиці Театральній. При оздоблені використано мотиви італійського неоренесансу і на рівні третього поверху розташована статуя Адама Міцкевича авторства Станіслава Левандовського.

    5. Неоготична брама Личаківського цвинтаря споруджена у 1881 р.

    Помер Гохберґер 5 квітня 1905. Похований у фамільному склепі поряд із дружиною на Личаківському цвинтарі. Хоч зараз мало хто пригадує ім’я митця, проте пам’ятником йому виступає його архітектурна спадщина. Тож в черговий раз проходячи біля одного зі згаданих шедеврів Гохберґера, згадайте і про нього – про людину, яка причетна до творіння звичного нам образу Львова.

    Віктор ГУМЕННИЙ

    Джерела

    1. Бірюльов Ю. Архітектура Львова: Час і стилі. XIII—XXI ст. — Львів : Центр Європи, 2008. — 720 с.
    2. Бірюльов Ю. Гохберґер Юліуш // Енциклопедія Львова / за ред. А. Козицького та І. Підкови. — Львів : Літопис. — Т. 1. — С. 569 – 570.

Напишіть відгук