15 цікавих фактів про площу Ринок у Львові

0
2432
Площа Ринок, 1913 (з колекції Софії Легін)

У 1998 році за рішенням ЮНЕСКО середмістя Львова, серцем якого є площа Ринок, занесено до списку Світової Спадщини. Здається, мешкаючи у Львові ми вже багато знаємо про головну площу міста, але все ж таки часами трапляються відомості, про які чуємо вперше.

Раніше Фотографії Старого Львова уже писали про “10 фактів про площу Ринок у Львові” , сьогодні ж, у продовження теми, розповімо ще про 15 цікавих фактів з історії Ринку.

Площа Ринок (1906р) (джерело фото Polona.pl)
Площа Ринок (1906р) (джерело фото Polona.pl)
  1. До 1946 року центральну площу Середмістя називали просто Ринок, а за радянських часів затвердилася офіційна назва «площа Ринок».
  2. До Ринку прямують 8 «променів» – колись головних міських вулиць, з кожного наріжника по дві вулиці, що є продовженням сторін площі.
Ратуша та Ринок (з колекції Софії Легін)
Ратуша та Ринок (з колекції Софії Легін)
  1. Найстарішою стороною Ринку була  північна, що була орієнтована на Святоюрську гору й слугувала базою для розпланування площі та всього міста на основі середньовічних мір довжини: шнур (43,2 м.), прут (4,32 м.), лікоть (0,576 м.). Ширина ділянок становила два прути, що дозволяло будувати кам’яниці з фасадом у три вікна, а довжина – один шнур.
  2. Усі кам’яниці довкола Ринку є пам’ятками  архітектури, хоча практично всі дійшли до нашого часу з ґрунтовними перебудовами ХVІІІ-ХХІ ст. Як відомо нумерації будинків не було, їх відрізняли за прізвищем власників чи характерною ознакою. Наприкінці ХVІІІ ст. австрійською владою було запроваджено конскрипцій ні номеру для кожного будинку, а у 1871 р. нумерацію почали зі східної сторони.
Південно-східний ріг пп. Ринок. Акварель А.Каменобродського. Поч. XX ст. ЛІМ
Південно-східний ріг пл. Ринок. Акварель А.Каменобродського. Поч. XX ст. ЛІМ
  1. Кожен будинок Ринку мав не тільки неповторне архітектурне обличчя, а й власний колір. Ця львівська поліхромія була знищена за наказом австрійських властей у ХІХ ст. Усі будинки пофарбували в однаковий сірий колір.
  2. Перед вежею ратуші у 1596 р. було встановлено кам’яний символ Правосуддя – «пранґер». Раніше тут стояв стовп кари. Залишки цієї скульптури та її відновлено скульптором Мирославом Романівим копію можна побачити у Львівському історичному музеї.
Цікавим спогадом про стародавні львівські публічні покарання любовних та інших злочинів є «Стовп ганьби», що стояв у місті з 1425 року – раніше дерев’яний, потім замінений на кам’яний. Зараз він знаходиться в Італійському дворику Львівського історичного музею (джерело фотографії http://shidulvovi.blogspot.com/2012/04/blog-post_23.html).
«Стовп ганьби». Зараз він знаходиться в Італійському дворику Львівського історичного музею (джерело фотографії http://shidulvovi.blogspot.com/2012/04/blog-post_23.html).
  1. “Стовп ганьби” був не єдиним місцем покарання. У 1594 р. до стіни однієї з кам’яниць прикріпили довгий ланцюг з обручем, куди заковували сварливих жінок.
  2. За твердженням відомого німецького мандрівника ХVІ ст. Мартіна Ґруневеґа, на Ринку були найширші у всій Європі тротуари – ними могли йти назустріч одна одній аж дві пари.
Торговиця на площі Ринок, початок ХХ ст.
Торговиця на площі Ринок, початок ХХ ст.
  1. На площі не тільки торгували, тут також відбувалися мітинги, різні видовища, процесії, святкування. У 1611 р. перед ратушею встановили картонний макет Смоленська, здобутого перед тим поляками, і львів’яни оглядали театралізоване видовище штурму цієї фортеці. А у 1622 р. на Рику  впродовж 8 днів тривали вистави, забави та феєрверки, організовані єзуїтами з нагоди беатифікації засновника їх ордену Ігнатія Лойоли.
  2. Всі знають про чотири фонтани на площі Ринок, встановлених на початку ХІХ ст., але ще у 1589-1592 рр. на північній стороні Ринку,біля східного крила ратуші скульптор Андреас  Бемер спорудив кам’яну криницю з бронзовою статуєю водяної німфи Мелюзини. Окрім того, на ринку був і ставок, де тримали перед продажем живих риб.
Фонтан «Нептун», біля ніг статуї розмістився дельфін. 1939 рік
Фонтан «Нептун», біля ніг статуї розмістився дельфін. 1939 рік
  1. І ще про фонтани, а конкретно про Нептуна. За радянських часів він був «запідозрений в українському буржуазному націоналізмі» , і з його тризуба видерли середній зубець.
  2. З південного боку площі, біля будинку ратуші, знаходилась велика кам’яна скриня – міра зерна, поставлена у 1598 р.
Торговиця на площі Ринок, початок ХХ ст.
Торговиця на площі Ринок, початок ХХ ст.
      1. Ринок, як і все середмістя, дуже слабо освітлювався вночі. У ХVІІІ ст. з’явилися перші ліхтарі. Вони мали тригранну форму і прикріплювалися до стін будинку.  Горіла в них олія, тому стояти під ліхтарями було небезпечно. Обслуговували їх – ліхтарники. У 1858 р. у Львові став до ладу газовий завод, продукція якого вживалася для освітлення вулиць і будинків. Передусім газове освітлення було запроваджене на Ринку. У 1976 р. під час реконсрукції Ринку газові ліхтарі, які не діяли майже 25 років, переробили на електричні.
      2. У 1894 р. через Ринок пройшла перша колія електричного трамваю.

    </ol start=”15″>

Водохреща у Львові на площі Ринок, 1931 р.
Водохреща у Львові на площі Ринок, 1931 р.
      1. З давніх часів на Ринку дотримувалась традиція Йорданського освячення води у криницях. З ініціативи сеньйора Ставропігії Якова Березницького у 1789 р. це право отримали парохи Успенської церкви. Традиція проіснувала століттями, про що свідчить видане магістратом у січні 1915 р. розпорядження про заборону нанесення будь-яких пошкоджень скульптурам під час Водохреща.

Софія ЛЕГІН

Джерела:

    1. Мельник Б. Вулицями старовинного Львова. – Львів: Світ, 2006
    2. Мельник І. Львівське середмістя: всі вулиці, площі, храми й кам’яниці. – Львів: Апріорі, 2015

Напишіть відгук