15 кольорових фото радянського Львова

15 кольорових фото радянського Львова

Сьогодні пропонуємо вам переглянути чудові фотографії радянського Львова, які зібрав користувач visualhistory у своєму блозі. Ми доповнили їх цікавими фактами з життя тогочасного  Львова, його людей та непересічними подіями.

Львівська Опера, фото 1960 року
Львівська Опера, фото 1960 року

Великий міський театр (так називався Оперний театр до 1939 року) відкрився 4 жовтня 1900 року. В урочистому відкритті взяли участь письменник Генрик Сенкевич, композитор Ігнацій Ян Падеревський, художник Генріх Семирадський Цього вечора в театрі йшла постановка драматичної опери “Янек» Владислава Желенського про життя жителів карпатської Верховини.

У 1956 році театр отримав ім’я Івана Франка, в 1966 році – звання академічного. Наприкінці 1970-х закривався на реконструкцію, знов був відкритий в 1984 році. У 1996 році тут відбувалася одна із зустрічей президентів країн Центральної та східної Європи.

Львівська Ратуша, фото 1960 року
Львівська Ратуша, фото 1960 року

“На проспекті Свободи, де зараз знаходиться пам’ятник Шевченку, після війни на протязі чверть віку встановлювали велику ялинку, під якою артисти, ряжені під Діда Мороза й Снігуроньку, виступали перед дітворою, а на весь час зимових шкільних канікул встановлювали велику ляльку Діда Мороза, біля якої не бракувало бажаючих сфотографуватися.

Панорама Львова, фото 1964 року, автор Жак Дюпакьє
Панорама Львова, фото 1964 року, автор Жак Дюпакьє

Французький історик і комуніст Жак Дюпакьє (Jacques Dupâquier) неодноразово приїжджав в Радянський Союз. У своїх подорожах по країні він не розлучався з фотокамерою.

Панорама Львова, фото 1964 року, автор Жак Дюпакьє
Панорама Львова, фото 1964 року, автор Жак Дюпакьє

В 1964 році йомі довелось побувати у Львові і залишити для нас ці фотографії.

Панорама Львова, фото 1964 року, автор Жак Дюпакьє
Панорама Львова, фото 1964 року, автор Жак Дюпакьє

Для багатьох львівських росіян місто було своєрідним символом Заходу. Тут була стара архітектура і особливе культурне середовище, в якому прогресивні зміни відбувалися завдяки взаємодії російської, польської та української культур.

Львів, трамваї на площі Радянській (сучасна площа Митна), фото 1970 року
Львів, трамваї на площі Радянській (сучасна площа Митна), фото 1970 року

У Львові 1966–72 рр. ведеться будівництво на вул. Бандери, 28а навчального корпусу №5 Національного університету “Львівська політехніка”  як Навчально-лабораторний корпус енергетичного факультету Львівського політехнічного інституту. Архітектор проекту – Муза Консулова. Співавтори В. Голдовський, Г. Рахуба. Стиль будівлі – модернізм. Будівля з лекційними та навчальними авдиторіями та лабораторіями.

Львів, трамваї на площі Галицькій, фото 1978 року
Львів, трамваї на площі Галицькій, фото 1978 року

«Д’Артаньян і три мушкетери» популярний радянський трисерійний музичний пригодницький телефільм за мотивами роману «Три мушкетери» Олександра Дюмабатька. Зйомки фільму проходили в 1978 році у Львові.

Львів, трамваї на вулиці 1 травня (тепер Городоцька), фото 1978 року
Львів, трамваї на вулиці 1 травня (тепер Городоцька), фото 1978 року

10 березня 1978 Державні премії Української РСР імені Т.Г.Шевченка за виставу «Тил» отримали заньківчани: Н.П.Доценко В.Г.Максименко, Ф.М.Стригун, М.В.Кипріян, С.В.Данченко.

Львів, трамваї на вулиці Підвальній, фото 1978 року
Львів, трамваї на вулиці Підвальній, фото 1978 року

10 березня 1978 Державні премії Української РСР імені Т.Г.Шевченка за пам’ятник бійцям Першої кінної армії в Олесько отримала творча співдружність скульптора В. Н .Борисенко та архітектора А. Д. Консулова.

Львів, площа Галицька, фото 1980 року
Львів, площа Галицька, фото 1980 року

Поляки мали набагато вільніше мистецтво часів соціалізму. Вони спокійно займалися абстракцією і експериментували. У них був розвинутий перформанс, і про це знали у Львові. В кожній другій майстерні художників були польські журнали про мистецтво, з яких ті дізнавався, що робиться в світі. Це все формувало поле альтернативи.

Львів, трамвай на вулиці Богдана Хмельницького, фото 1987 року
Львів, трамвай на вулиці Богдана Хмельницького, фото 1987 року

Важко було передбачити, як радянська масова культура впливала на своїх громадян. Наприклад, відомий у Львові хіпі-байкер «Пензель» змінив своє життя після того, як подивився американське кіно про байкерів, яке йшло у радянському кінопрокаті.

Львів, Костел і монастир бернардинів, фото 1989 року
Львів, Костел і монастир бернардинів, фото 1989 року

Місцевий куратор, хуліган, творець відомих художніх проектів (виставка «Дефлорація» в музеї Леніна, 1987 р.) Георгій Касаван описував, що бачив людей, які приїжджали до Львова в кінці 1980-х просто попити каву та погуляти, відчути свободу, а потім їхали назад до Києва чи Москви.

Львів, площа Радянська та вулиця Леніна (сучасні площа Митна та вулиця Личаківська), фото 1989 року
Львів, площа Радянська та вулиця Леніна (сучасні площа Митна та вулиця Личаківська), фото 1989 року

1 травня 1989 року у Львові, Колона львів’ян з національними прапорами, прорвавшись через міліцейські кордони, взяла участь у демонстрації за проголошення незалежності України. Національна символіка стала поширюватись в усій Україні.

Львів, вигляд на площу Соборну з дзвіниці церкви Андрія, фото 1989 року
Львів, вигляд на площу Соборну з дзвіниці церкви Андрія, фото 1989 року

25 травня 1989 вважається датою Офіційної реєстрації Студентського Братства м. Львова. Студентське Братство з’явилося раніше офіційної дати заснування. Спочатку діяла підпільна мережа, організована студентом Маркіяном Іващишином, яка співпрацювала з вже легальним “Товариством Лева”. У 1988 – на початку 1989 року з’явились організації Студентського Братства у навчальних закладах. З 1988 року активісти організації розпочали протести за право проходити військову службу на території України.

Львів, пам’ятник Адаму Міцкевичу, фото 1989 року
Львів, пам’ятник Адаму Міцкевичу, фото 1989 року

17 вересня 1989 року, за різними даними, від 200 до 250 тисяч людей вийшли на вулиці Львова з вимогою легалізувати Українську Греко-Католицьку Церкву, яка була насильно ліквідована у 1946 році.

Наталка СТУДНЯ

2 COMMENTS

  1. Дякую за публікацію. Найбільше сподобалася панорама Львова 1964 року де видно що теперішній ландшафтний заказник Кортумова Гора був повністю лисий. Як і брюховицький ліс за ним. Цікаво в якому році і для чого це все були вирубали? Явно не під час ДСВ, з того часу дерева мали б вже вирости на 3-5 метрів. Це пояснює структуру цього лісу, всі дерева практично одного віку, нема пралісу.

    І ще. Видно антени коло Лощини на Золотій. Їх натягували тільки під час навчань. І припинили в 70-х роках. Зараз там лишилися тільки бетонні основи для них

Напишіть відгук