140 років Галицької крайової виставки

140 років Галицької крайової виставки

6 вересня 1877 року відкрилася у Львові перша Крайова рільнича та промислова виставка.

У другій половині ХІХ століття такі виставки стали популярними в Європі й Америці й приходили на зміну щорічним товарним і контрактовим ярмаркам. Виставки служили демонстрації досягнень різних галузей техніки й економіки, показом зразків тодішньої моди й інновацій. Водночас можна було на них придбати товари промислу та рільництва або укласти угоди для їх постачання.

Крайова виставка 1877 року у Львові
Крайова виставка 1877 року у Львові

На той час відбувались уже світові виставки в Лондоні (1851, 1862), Парижі (1855, 1867), Філадельфії (1876). 1 травня 1873 року цісар Франц Йосиф І відкрив Всесвітню виставку у Відні. Її девізом стали слова: «Культура та просвіта». Відтак локальні виставки поширилися у столицях коронних країв, торгових містах і ярмаркових містечках Галичини – таких як, Львів, Краків, Станиславів, Коломия, Тернопіль, Ярослав, Золочів, Городенка, Гусятин, Улашківці…

Граф Володимир Дідушицький (1825-1899рр)
Граф Володимир Дідушицький (1825-1899рр)

Врешті-решт рада Галицького господарського товариства вирішила 27 лютого 1875 р. «не пізніше 1877 року провести у Львові Крайову виставку». Для проведення виставки було обрано комісію, яку очолив граф Володимир Дідушицький (1825–1899), відомий галицький землевласник, громадський діяч і меценат. Його заступниками обрано голову Галицького господарського товариства князя Адама Сапігу (1828–1903) та посла до Галицького сейму Юзефа Бадені (1836–1878). Адміністративним директором виставки став президент Надзірної ради Рільничого банку Болеслав Августинович (1826–1908), а технічним директором – інженер, будівничий галицьких залізниць Людвік Вєжбіцький (1834–1912).

Ліворуч – Адам Сапіга, праворуч – бронзова плакетка, виготовлена на честь Людвіка Вєжбіцького і подарована йому львівськими залізничниками (1905)
Ліворуч – Адам Сапіга, праворуч – бронзова плакетка, виготовлена на честь Людвіка Вєжбіцького і подарована йому львівськими залізничниками (1905)

Ініціатори проведення Крайової виставки обґрунтовували необхідність її проведення: «Як багато інших інституцій, що стали ознакою, а відтак мотором новітнього поступу, так і виставки, особливо промислові і рільничі, мають своїх антагоністів, поряд з надмірними вихваляками. Перші позбавляють їх будь-якої користі, жодного впливу на економічний прогрес – а надто вважають їх тільки коштовною забавкою, що не є шкідливою там, де є намір грошей для викидання. Другим ввижається, що досить влаштувати в якомусь краю рільничо-промислову виставку, щоб від неї розпочалася для країни нова ера економічного розвитку. Правда знаходиться посередині: виставки є лише одним із багатьох засобів, які можна успішно використовувати як стимул економічного поступу, однією з ланок в ланцюгу економічних засобів» – писав орган виставкового комітету (Wystawa krajowa. Nr. 1. 1.09.1877).

Крайова виставка на плані Львова 1878 року
Крайова виставка на плані Львова 1878 року

Виставка відбувалася у Львові на Яблоновщині під горою Скелька – між нинішніми вулицями Шота Руставелі, Архипенка, Самійленка, Олени Пчілки. Колись тут був маєток, палац і парк коронного гетьмана Станіслава Яблоновського.

"Виставка Крайова" безкоштовний додаток до газети "Тиждень" від 5 вересня 1877 року
“Виставка Крайова” безкоштовний додаток до газети “Тиждень” від 5 вересня 1877 року

У 1695 році, коли Львову загрожувала татарська орда, тут, на берегах Полтви, стояло коронне військо під проводом гетьмана Яблоновського. Навалу татарів відбили у боях на полях Замарстинова, а коронний гетьман, уподобавши собі цю місцевість, придбав її для себе. За кілька років Станіслав Яблоновський, приятель короля Яна ІІІ Собєського, збудував під Скелькою розкішний палац із гарним парком. А після смерті Собєського він приймав у ньому новообраного короля Августа ІІ Сильного (1698). Коронного гетьмана поховали у львівському костелі Єзуїтів. На його надгробку написано, що Станіслав Яблоновський 49 років був вояком, 38 років – сенатором і 25 років командував військом Речі Посполитої й «перемогою оборонив Львів від турків і татарів».

План виставки 1877 року
План виставки 1877 року

Довколишні землі тоді становили окрему юридику під назвою Яблоновщина. У парку родини Яблоновських часто відбувалися фестини, театральні вистави, а 1792 року професор Львівського університету Ігнатій Мартинович (1755–1795) вперше на українських теренах продемонстрував політ повітряної кулі.

Експонати виставки
Експонати виставки

У 1822 році палац і парк Яблоновських придбало австрійське військо і влаштувало тут казарми та плац для муштри. Саме на місці цього плацу у вересні 1877-го проводили Галицьку крайову виставку. Щоправда, їй було ще далеко до славнозвісної виставки 1894 року, яку відвідав цісар Франц Йосиф І.

Павільйони виставки (освітній і нафто-озокеритовий)
Павільйони виставки (освітній і нафто-озокеритовий)

«До якої міри був тодішній Львів малим містом, підтверджує факт, що в день 9 вересня 1877 р., коли опинилось на виставці аж 840 осіб, то була така жахлива тіснява й брак будь-якого порядку, що жінкам у натовпі пообривали сукні і мало не дійшло до паніки», – писав Францішек Яворський у книзі «Львів давній і вчорашній» (Jaworski F. Lwów stary i wczorajszy (Szkice i opowiadania). – Lwów, 1911. – S. 266).

Павільйон Адама Сапіги
Павільйон Адама Сапіги

Вхід на Крайову виставку зробили з боку нинішньої площі Петрушевича. У двох будинках обабіч вхідних воріт містилися: адміністрація, квиткові каси, пошта, телеграф, редакція часопису «Крайова виставка», лікар, поліційна та пожежна охорона. Далі за квітником і басейном з фонтаном простягався головний павільйон виставки, у якому розташували експозицію промисловості, ремесла, жіночої праці, будівництва, освіти, наукових інструментів, сільського господарства. Зі заду, вздовж нинішньої вул. Архипенка були стайні, в яких демонстрували коней і худобу. Праворуч стояли павільйони нафти й озокериту, міста Дрогобича, бальнеологічний, маєтків князя Сапіги, а також музичний павільйон, ресторан і цукерня. З лівого боку (там, де зараз вул. Черешнева) містилась експозиція машин і металевих виробів.

Загалом каталог виставки налічував 1492 експонати промислового та рільничого відділів. Окремо демонстрували мистецькі вироби. Родзинкою виставки стала експозиція галицької нафти. Під час виставки 27 вересня вперше було проведено у Львові конгрес виробників нафти та земного воску (озокериту).

Медалі виставки
Медалі виставки

Виставковий комітет відзначив Почесними дипломами та медалями кілька десятків проектів і виробів, представлених на виставці.

До речі, під час приготувань до Крайової виставки виникла потреба створення у Львові мистецького навчального закладу, і 24 квітня 1877 року було засновано Промислову школу рисунків і моделювання, навчання в якій розпочалося у Стрільниці (на вул. Курковій), а продовжилося в будинку ратуші.

Ігор МЕЛЬНИК

Джерело: https://zbruc.eu/node/70383

Напишіть відгук