13 причин для “Французької весни” у Львові

893
13 причин для

В понеділок, 2 квітня 2018 року, о 17:30 у Львівському історичному музеї (пл.Ринок 6, 1 поверх) в рамках фестивалю “Французька весна” відбудеться відкриття виставки “Франція поруч” (з фондів ЛІМ).

Виставка «Франція поруч» пропонує глядачеві зануритися в атмосферу «французького» Львова за допомогою пам’яток зі збірки Львівського історичного музею. Експозиція збудована за хронологічним принципом у вигляді низки тематичних блоків, які демонструють прямі чи опосередковані взаємозв’язки між Францією і Львовом, розкриваючи їх через історичні постаті чи події.

  1. Першою відомою згадкою про Львів є повідомлення Галицько-Волинського літопису від 1256 року. Більшість істориків засновником міста вважають галицького короля Данила Романовича. Видатний французький вчений-сходознавець Мішель Лє Кієн вважає, що місто Львів було засноване князем русичів Левом 1240 року («Християнський Схід», 1740).
Лев Данилович. Фото з https://uk.wikipedia.org
Лев Данилович. Фото з https://uk.wikipedia.org
  1. Відомі французькі картографи Гійом Левассер де Боплан та Жан-Батист Нолен у XVII ст. детально описали українські землі на своїх мапах.
  2. З Францією була тісно пов’язана відома шляхетська родина Собєських. Зокрема, дружина короля Яна ІІІ Собєського Марія де Ла Гранж д’Аркієн походила з французької дворянської родини, а їх син Якуб був хрещеником короля Франції Людовіка XIV. Впродовж 1640—1709 років родині Собєських у Львові належала будівля на пл. Ринок, 6 (кам’яниця Корнякта).
Картина Яна Матейка ‘‘Король Ян ІІІ Собєський повідомляє папі вістку про перемогу під Віднем’’.
Картина Яна Матейка ‘‘Король Ян ІІІ Собєський повідомляє папі вістку про перемогу під Віднем’’.
  1. Королева Франції Марія Лещинська, дружина короля Людовіка XV,була донькою короля Речі Посполитої Станіслава Лещинського, уродженця Львова.
  2. 1783 року у Франції відбувся перший запуск безпілотної повітряної кулі, здійснений братами Монгольф’є. Захоплення польотами у той час стрімко поширилось Європою. Через дев’ять місяців львівські науковці І. Мартинович та Н. Герман, вдосконаливши тепловий аеростат братів Монгольф’є, підняли повітряну кулю у небо над Львовом.
  3. Наполеонівський період на виставці представлений через постать львів’янина, видатного поета-комедіографа Олександра Фредра, який проходив службу в армії Наполеона Бонапарта та брав участь у поході на Москву 1812 року. Відзначений Золотим Хрестом VirtutiMilitari та хрестом «Почесного леґіону».
Александр Фредро. Опубліковано у часописі «Kłosy» (1868).
Александр Фредро. Опубліковано у часописі «Kłosy» (1868).
  1. Француз за походженням, генерал австрійської армії граф Йоганн Карл фон Фреснель, будучи комендантом львівського ґарнізону, заснував військову школу плавання на Пелчинському ставі (сучасна вул. Д. Вітовського). В цій школі мали змогу навчатися плаванню і цивільні мешканці міста.
Пелчинський став. Фото близько 1893 р.
Пелчинський став. Фото близько 1893 р.
  1. Геополітичне та економічне становище Львова зумовлювало підвищений інтерес до міста з боку торгівців, які розглядали Львів як важливий торгівельний форпост між Європою та Азією. Підтвердженням цього є реклама крамнички Йозефа Рейса з переліком різноманітних товарів,серед них і з Франції.
  2. До 1936 року у Львові функціонував музей геніального композитора та піаніста Фредерика Шопенапольського походження, який значну частину свого життя жив і творив у Франції. Частина раритетів цього музею представлена на виставці.
  3. Прогресивна молодь Львова, подорожуючи Європою, часто відвідувала Париж, де мала можливість знайомитись із сучасними світовими тенденціями у літературі, мистецтві, моді. Поміж них — видатний поет Корнель Уейський, художники Артур Ґроттґер, Кароль Ауер та інші.
Артур Ґроттґер, автопортрет 1867 рік
Артур Ґроттґер, автопортрет 1867 рік
  1. З 1840 року у Львові виходив друком «Dziennik mod paryzskih», кожний номер якого починався інформацією про модні новинки з Парижа. Ілюстрації до нього малював художник КарольАуер. Ще одне періодичне видання – «Gazette de Leopol» 1776 року виходило друком у Львові французькою мовою.
  2. Неабиякий резонанс та вплив на театральне мистецтво Львова мав приїзд французької акторки Сари Бернар. У листопаді 1881 року вона виступала на сцені львівського театру графа Cтаніслава Скарбка.
Театр Скарбка. 1900 рік.
Театр Скарбка. 1900 рік.
  1. Виставку завершують керамічні пам’ятки з фабрики львівського архітектора Івана Левинського. Вироби з цього підприємства були представлені у павільйоні «Галичина» на Всесвітній виставці в Парижі 1900 року та були відзначені срібною медаллю у номінації «Декорування інтер’єрів громадських і житлових споруд».

Отож, на відкриття виставки запрошуються львів’яни, гості міста, всі охочі побачити, відчути Францію поруч.

Галина СКОРОПАДОВА

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

введіть свій коментар!
введіть тут своє ім'я

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.