12 найцікавіших споруд архітектора Броніслава Бауера у Львові

12 Найцікавіших споруд архітектора Броніслава Бауера у Львові

Львівський архітектор Броніслав Бауер (1851 — після 1939) народився в селі Гримайлів на Тернопільщині, закінчив архітектурний факультет Львівської політехніки (1870–1876). Один із засновників Політехнічного товариства у Львові, а у 1881 році входив до його правління, виконуючи функцію скарбника. Друкував роботи в журналі Czasopismo Techniczne (1880–1881). Член товариства уповноважених архітекторів у 1881–1931 роках. Будував переважно житлові будинки у Львові. Також співпрацював із Іваном Левинським — той у заповіті навіть довірив Бауерові функції керівника своєї фабрики кахлевих печей, які той і виконував від 1919 року. Водночас неподалік власної вілли Бауерів була розташована фабрика, яка належала його родині, – щоправда, не пов’язана з будівельними роботами, а панчішно-трикотажна.

Львівський архітектор Броніслав Бауер (1851 — 1939)
Львівський архітектор Броніслав Бауер (1851 — 1939)

Зводив архітектор будівлі не лише у межах Львова – за його проектами також спорудили притулок для людей похилого віку в місті Аньєр у Швейцарії (1880); гімназію у Бродах (1881, співавтор Іван Долинський); дім гімнастичного товариства «Сокіл» у Самборі (1903-1904).

До вашої уваги пропонуємо найцікавіші львівські споруди Броніслава Бауера.

1. Будинок Kрайової школи лісництва на вулиці Кобилянської №1 (1881)

Будинок колишньої Kрайової школи лісництва побудований за проектом архітектора Броніслава Бауера. Раніше на цьому місці стояв костел Св. Марка, розібраний у 1784 р. Пам’ятка – характерний приклад львівської житлової віллової архітектури початку ХХ. Будинок зведений в стилі модерну. Одноповерховий, з мансардовим поверхом, цегляний, тинькований, освітлений вікнами прямокутної форми. По центру головного фасаду виступає прямокутна в плані веранда, над якою на рівні мансардового поверху розміщений балкон. Головний фасад на рівні залому даху по центру акцентований трикутним фронтоном з овальним вікном.

Зараз тут розташована кафедра садово-паркової архітектури й екології Лісотехнічного університету з прилеглим до неї дендропарком, який налічує понад 200 видів рослин.

2. Споруда Художньо-промислової школи на вулиці Театральній №17 (1890-1892)

У 1890-1892 рр. на вул. Театральній №17 за проектом архітектора Густава Бізанца будівничі Броніслав Бауер та Ян Долінський збудували споруду Промислової школи. Фасад виконаний із застосуванням стилів неоренесансу та необароко. Оздоблений барельєфними майоліковими емблемами і не збереженими донині погруддями — усі роботи скульптора Петра Гарасимовича. Художньо-промислова школа розміщувалась тут до 1909 року, коли для неї була зведена нова будівля на вул. Снопківській.

Споруда Художньо-промислової школи
Споруда Художньо-промислової школи

У 1948–1952 роках перебудовано для потреб будівельного технікуму за проектом Івана Персікова і Генріха Швецького-Вінецького. Зараз тут – економічний факультет Львівського університету.

3. Житловий будинок на вулиці Листопадового чину №7 (1890)

В 1927 – 1932 рр. тут містилась редакція українського часопису «Вікна». В цій будівлі протягом 1938—1967 років жила Олена Кульчицька. 1971 року тут відкрився меморіальний музей художниці.

Будинок на вулиці Листопадового чину №7
Будинок на вулиці Листопадового чину №7

В експозиції понад 80 картин, бібліотека, килими, зіткані за її проектами, меблі, створені за ескізами Кульчицької. 23 вересня 2008 року дім внесено до переліку пам’яток культурної спадщини, що не підлягають приватизації.

4. Вілла Броніслава Бауера на вулиці Гушалевича №5 (1892)

Віллу під №5 Бауер збудував для себе за власним проектом у 1891-1892 роках у модному в той період стилі мальовничого історизму (піттореск) з використанням різнокольорової дахівки і цегли, майоліки, вітражів.

Чільний фасад будинку акцентований вежею зі стрімким пірамідальним дахом, на бічній фаціяті збереглася дерев’яна різьблена веранда. Від приходу радянської влади у віллі розташовано дитячий дошкільний заклад.

5. Школа імені Станіслава Конарського на вулиці С. Бандери, 91 (1892–1893)

Тривалий час ділянка, де пізніше з’явиться школа №55, була в приватному володінні князів Сапєгів і не була забудована. Її долю кардинально змінив перехід у міську власність в 1881 році. Всі спроби львівської адміністрації продати цю земельну ділянку виявилися марними, тому було прийнято рішення про спорудження тут будівлі школи по проекту за співавторства Я. Долинського та Броніслава Бауера, який почав втілюватися в життя в 1891 році.

Школа імені Станіслава Конарського – зараз СШ №55
Школа імені Станіслава Конарського – зараз СШ №55

Триповерхова архітектурна перлина в стилі українського бароко на перетині нинішніх львівських вулиць Степана Бандери і Федьковича – це асиметричний багатокутник складного контуру, складений з червоної цегли в ажурному обрамленні ліпний обробки. Для задоволення зростаючої потреби в підготовлених фахівцях в 1928 році була проведена реконструкція будівлі з метою розділення її на дві частини з окремими входами для розміщення в одній з них професійної школи швачок, а в іншій – з підготовки слюсарів-механіків. Після зміни підданства на радянське (1939 рік) у світлі нових реалій, вже просто середні школи були поділені за мовною ознакою: №55 з навчанням українською мовою і №47 – російською. У 1954 рік було прийнято рішення про закриття російськомовної частини.

6. Перебудова палацу на вулиці Пекарській №13 (1892, 1899, 1911)

Чотириповерховий будинок, відомий як колишній палац Орловського, був споруджений у кілька етапів протягом ХІХ ст. Сучасного вигляду набув після реконструкції 1931 р. за проектом архітектора Максиміліана Кочура. Його архітектура поєднує форми класицизму поч. ХІХ ст. та неокласицизму і функціоналістичної архітектури міжвоєнного періоду. Після Другої світової війни і до сьогодні є житловим будинком з використанням частини приміщень під офіси.

Палац Орловського на вулиці Пекарській № 13
Палац Орловського на вулиці Пекарській № 13

У 1854–1855 рр. за проектом архітектора Вільгельма Шмідта проведено реконструкцію будинку. На той час це двоповерхова будівля палацового типу з високим дахом і двома портиками в об’ємах одноповерхових ризалітів. 1884 р. відбулася чергова реконструкція будинку, коли піднесли 2-й поверх і дах (проект Якуба Цвіллінґа). 1890 р. ділянку викупив підприємець Генрик Богданович, який почав використовувати приміщення для виробничих цілей. Розбудова ділянки для потреб його фабрики інсталяцій та санітарних устаткувань проводилася у 1892-му, 1899-му, 1911 рр. за проектами саме Броніслава Бауера.

7. Вілла Барвінських на вулиці Барвінських №5 (1897)

На фасаді будинку №5 — меморіальна дошка, яка сповіщає, що тут у 1890–1963 роках мешкав композитор і піаніст Василь Барвінський, встановлена на родинній садибі 1991 року (скульптор Володимир Одрехівський).

Вілла Барвінських
Вілла Барвінських

У 1980-х роках у підвалі цього будинку працював письменник Юрій Винничук. Будинок споруджено за проектом Броніслава Бауера у 1897 році, у стилі історизму.

8. Кам’яниці на вулиці Котляревського, 43 та 45 (1910-1911)

Житлові багатоквартирні будинки. На фасаді, відділеному від хідника смугою квітника, в обох будівель по центру виступають еркери та високі фронтони. За типом декоративного опорядження об’єкти можна віднести до категорії пам’яток пізньої сецесії.

Кам’яниця на вулиці Котляревського, 43
Кам’яниця на вулиці Котляревського, 43

Будинок №45 — компонент парної групи домів, разом із розташованою поруч кам’яницею-«близнюком» під №43. Два Г-подібні в плані будинки дзеркально симетричні і формують блок у формі літери Т. У пізніші роки кам’яниця №45 була значно перебудована.

9. Прибуткові будинки, 6 та 8 на вулиці Вузькій (1910–1911)

Перед Першою світовою війною на залишках оборонного валу було зведено прибутковий будинок №6 у стилі спрощеного неокласицизму та перпендикулярно ще один — №8 у стилі сецесії.

Проекти на замовлення Генрика Богдановича у 1910–1911 роках виконав Броніслав Бауер.

10. Кам’яниці, 9 і 11 на вулиці Донцова (1911)

Будинок №9 – це прибутковий дім родини Ельстерів, а №11 – житловий будинок, споруджений для родини Сокіл.

Кам’яниця №11 на вулиці Донцова
Кам’яниця №11 на вулиці Донцова

Обидва за проектом Броніслава Бауера.

11. Будинок на вулиці І. Франка №7 (1911)

Будинок постав внаслідок перебудови у 1911–1912 рр. триповерхової кам’яниці, збудованої у 1874 р. Перебудова у стилі раціональної сецесії з елементами неокласицизму здійснювалася за проектами Владислава Рауха та Броніслава Бауера.

Фасад завершує фронтон мансардного даху та чотирикутна вежа зі шпилем. Вхідні двері кам’яниці, зроблені у стилі ар деко. До війни тут знаходився Львівський музичний інститут. [15], [16]

12 Кам’яниця на вулиці Лисенка №46 (1913)

Ця будівля завершує парну сторону вул. Лисенка, на яку виходить чільним фасадом, а бічним – на вул. Лісну. Будівництво, розпочате 1913 року, закінчилося після завершення Першої світової війни.

Кам’яниця на вулиці Лисенка, 46
Кам’яниця на вулиці Лисенка, 46

Стильове вирішення будинку – суміш історизму та раннього функціоналізму. Чотириповерхову будівлю прикрашають де-не-де вкраплені шматки шліфованого каменю, переважно чорного кольору. [17]

Христина БАЗЮК

Джерела:

  1. І. Мельник, Р. Загайська. Личаківське передмістя та східні околиці Королівського столичного міста Львова. – Львів: Центр Європи, 2010. – 352 с.
  2. http://www.lvivcenter.org
  3. uk.wikipedia.org
  4. www.litopys.lviv.ua
  5. gazeta.ua

Фото:

  1. https://www.facebook.com
  2. http://www.pslava.info
  3. http://haidamac.org.ua
  4. http://www.wikiwand.com
  5. www.genealogia.okiem.pl
  6. www.pinterest.com

Напишіть відгук