10 виробників кахлів довоєнного Львова

0
1559
10 виробників кахлів довоєнного Львова
У Львові ХІХ-ХХ ст. естетичний вигляд будинку цінувався не менше, ніж його надійність та функціональність. Тому, не дивно, що симпатії львів’ян завоювала новинка на ринку оздоблювальних матеріалів – кахлі, які стали наступникам деревяних підлог у львівських спорудах. Спочатку попит на них задовольняли експортом з Великої Британі та Німеччини, але невдовзі зявилися перші місцеві виробники.
Вигляд Львова, 1925 рік
Вигляд Львова, 1925 рік

Кахлини, якими укладали підлогу, були різними за формою та дизайном, але кожен виробник намагався зміцнити підписом авторитет власного імені, тому “вплітав” у кахляний візерунок фірмову плитку із зазначенням найменування підприємства.

Найперше фірмовий підпис слугував символом якості виготовленої продукції, а те, що кахлі були найвищого ґатунку можемо стверджувати уже з того, що майже за сто років використання ми маємо змогу милуватися малюнками, які збереглися на їхній поверхні.

По-друге, кахлі з найменуванням були також рекламою. І хоча давно немає тих людей, чиї імена можна прочитати на плитці, давно припинили своє існування більшість підприємств, але їхня реклама і досі прикрашає парадні входи будинків, підтверджуючи якість виготовленого продукту.

Перелічити всіх виробників оздоблювальної плитки, які діяли у довоєнному Львові ми не зможемо, але пропонуємо сьогодні ознайомитися із десяткою найбільш відомих.

1. Jan Lewiński, Barta&Tichy

У 1875 році на околиці Праги Фердинанд Барта та Карел Тихий заснували компанію, яка спочатку займалася мінеральними добривами, хімікатами та будівельними матеріалами, а згодом партнери збудували завод з випалювання вогнетривких глин, виробництва кераміки та декоративно-прикладної теракоти.

До Львова чеську плитку “Барта&Тихий” привіз Іван Левинський. А з 1890 року підприємець уже сам почав виробляти “метлахську кераміку” – плитку виготовлену за спеціальною технологією з тугоплавкої глини при високій температурі виплавлення.

З часом виробництво Левинського розрослося — до списку пропонованих товарів вже входила цегла, гіпс, цемент, вапно, дахівка, штучний мармур, балконні та хідникові плити, дерев’яні підлоги, керамічні домашньо-ужиткові вироби тощо.

За час існування (до 1929 року) фірма Левинського неодноразово здобувала найвищі нагороди, змагаючись із західно-європейськими виробниками.

2. Bracia Mund

У 1898 році брати Мунд засновують одне з найуспішніших підприємств Галичини, яке займалося будівельними та оздоблювальними матеріалами та проіснувало до 1939 року – “Брати Мунд”.

Склад та магазин фірми “Bracia Mund” розташовувався по вул. Сиксуській, 23 (сучасна Дорошенка), фабрику ж заснував найстарший брат Мауріціо у 1906 по вул. Личаківській, 118.

Фірма Мундів виробляла різні види метлахської плитки, глазуровану цеглу, дахівку, цемент, гіпс, вапно, керамічні плитки, пічні кахлі і дверцята до печей. Продукція вирізнялася високою художньою та технологічною якістю.

Найкращим прикладом продукції фірми, який зберігся є будинок по вул. Курбаса, 5, названий львівським “Майоліка Хаус”, фасад і сходова плитка якого обличковані кахляними виробами братів Мунд.

Підприємство мало настільки налагоджене виробництво і пропонувало такий широкий спектр послуг, що їм вдалося втриматися на ринку після Першої світової війни.

3. Adolf Kampel

Підприємець Адольф Кампель розпочав свою справу у Львові майже водночас з братами Мунд. Фірма займалася різноманітними роботами з облаштування будинків — від замощування підлоги до перекриття даху.

Спочатку його підприємство та склад будівельних матеріалів розташовувалося по вул. Кароля Людвіка, 29 (тепер пр. Свободи), а потім переїхало на вул. Городоцьку, 3а.

Власного виробництва у Кампеля не було, у Львові його фірма представляла австрійську фабрику звичайного цементу і портландцементу в Щаковій та фабрику гідравлічного вапна для фасадів у Кальтенлойтґебені.

4. Wyrób Rakownicki

Окрім кахлів чеської фірми Барти і Тихого у Львові також збереглися фірмові кахлини фабрики шамотів, мозаїчних плиток і кахляних пічок у Раковнику. Це підприємство було створене у 1883 році і діє аж до сьогодні, але уже під брендом “Rako”.

На прикладі львівських кахлів видно, що виробництво орієнтувалося на широке коло споживачів у різних куточках Європи, про що свідчать плитки, підписані різними мовами, зокрема чеською, німецькою, польською. Наприклад, у Львові, у під’їзді по вул. Гнатюка, 8 знаходиться фірмова кахлина “Wyrób Rakownicki”.

У 1930-х роках з цією чеською фабрикою успішно співпрацювали львівські підприємці брати Мунд.

Асортимент Раковницької фабрики не обмежувався традиційним кахляним покриттям, вони виготовляли також предмети повсякденного вжитку, зокрема різноманітні пресс-пап’є, підставки під чорнильниці тощо.

5. Henryk Eber

У 1896 році у Львові підприємець Генрик Ебер засновує власне Технічне підприємство і заклад поставок всіх будівельних матеріалів. Спочатку воно розташовувалося по вул. Подлевськго, 10 (сучасна Гребінки), а згодом перебирається на вул. Міцкевича, 5 (тепер Листопадового Чину).

Фірма Ебера займалася ізоляцією фундаментів та стін, виготовленням і встановленням асфальтних плит та каучукового асфальту, дренажних труб, дахового покриття, цементу вапна, стін і підлог з дуба, порцелянових плит, умивальників тощо.

Підприємство мало настільки потужну виробничу та сервісну базу, що у 1907 році було відзначене золотою медаллю на природничо-лікарській виставці у Львові.

Ебер використовував кілька видів фірмових кахлів. Найчастіше — це темно коричнева або кольору морської хвилі квадратна плитка із написом “Przedsiębiorstwo Henryka Ebera we Lwowie” вписаним у коло (наприклад, по вул. Бандери, 20) або кахлі прямокутної форми із трирядковим написом вписані у прямокутник (вул. Рибна, 3). Останніми облицьовували стіни.

6. Hirschtritt

З Ебером активно співпрацював підприємець Ітамер Гірштрітт. Його фірма брала підряди на укладання плитки чи не на цілих вулицях. Зокрема, його фірмові квадратні світлі плитки з трирядковми написом “Itamer Hirschtritt Lwów” збереглися у у житлових будинка по вул. Шолом-Алейхема, 12 і 14, а також по вул. Левицького, 11.

Фірмові кахлини у коричнево-жовтій гамі збереглася по вул. Київсбкій, 18. Щоправда, складені ці плитки у зворотньому порядку і через це текст на них став важко зрозумілим.

7. A. Gruber

Львівське підприємство Ґрубера було одним із тих, що орієнтувалося насамперед на затребувані бюджетні проекти. Підтверджує це – використання не найновіших, а вже знаних взірців кахлів, а також значна кількість фірмових кахлин невисокої якості.

До прикладу, така фірмова квадратна кахлина з чорним дворядним написом “A. Gruber Lwów.” збереглася у під’їзді по вул. Грюнвальдській, 12.

8. L.&G.Kaden

У 1880-х роках, у Кракові, набула популярності фірма Людвіка і Густава Каденів. Популярною вона стала завдяки великим контрактам на обллицювання громадських закладів, насамперед шкіл. Крім кахлів, фірма виробляла облицювання для пічок та металеві бічні заслінки.

У 1912 році підприємство отримало срібну медаль і почесний диплом на архітектурній виставці у Кракові і того ж року фірмою “L.&G.Kaden” була створена філія у Львові по вул. Міцкевича, 3, яка пропонувала не лише власні кахлі, але й вироби чеських фабрик .

Один з варіантів фірмової кахлини підприємства, з дворядковим коричневим підписом “L.&G.Kaden Kraków-Lwów ” в обрамленому світлому квадраті, можна побачити у під’їзді будинку по вул. Наливайка, 18.

9. Hardtmuth

Про історію відомої чеської фірми Hardtmuth, що займається виробництвом канцелярського приладдя Фотографії Старого Львова уже писали.

Тому нагадаємо лишень, що у Львові діяла філія цієї фірми – «L.&C.Hardtmuth Tow. Akc. we Wiedniu Filja we Lwowe» за адресою приймальні по вул. Академічній, 16 (тепер пр. Шевченка). Виробничі приміщення розташовувались по вул. Сенаторській, 11 (тепер Стецька) та вул. Пелчинській, 13 (вул.Вітовського), а фірмовий магазин у Козельниках.

Філія займалася видобутком глини та виготовленням цегли, кахлів та посуду. Тож, окрім кахляних опереджень пічок з зазначенням імен власників виробництва, у львівських під’їздах (наприклад, по вул. Романчука ,1) можна побачити фірмову кахлину з підписом “Hardtmuth SPA Lwów”.

10. Brattel i De Cet

У 1909 році сусіди Генрик recte Абрахам Гірш Браттель та Юзеф Де Цет заснували підприємство, яке володіло бетонним заводом на вул. Зеленій, 73. Фірма пропонувала різноманітні бетонні вироби, прокладала каналізацію та робила водовідведення, монтувала сходові клітки, а також виготовляла облицювальні кахляні, мармурові та в техніці тераццо плитки.

На прохання потенційних замовників Браттель і Де Цет надавали список пропозицій та зразки візерунків, а також гарантували доставку поїздом по цілій Польщі.

Перед початком Другої світової війни спілка розташовувалась на розі вул. Зеленої та Дніпровської, а виробництво обмежувалося виготовленням лише кам’яних сходів. У радянський період на місці колишньої фабрики працював бетонний завод, а зараз там житловий будинок.

Фірмова кахлина цього підприємства збереглася у під’їзді будинку по вул. Левицього, 55.

Як уже зазначалося вище, це не всі виробники і далеко не всі зразки розкішного кахляного покриття у Львові. Тому усі охочі можуть спробувати себе у ролі відкривачів та поблукати львівськими вулицями закамарками у пошуках ось таких скарбів.

Софія ЛЕГІН

Джерела:

  1. Бородін К., Гонак І. Львів po polsku. Знак якості: путівник. – Львів; Дрогобич: Коло, 2015.
  2. https://polona.pl

Напишіть відгук