„10-ліття української мови: що потрібно зробити, аби в країні був єдиний культурний простір“

247

Про важливі кроки для популяризації української мови, її обстоювання на державному рівні та зацікавлення і залучення до вивчення рідної мови українців із діаспори говорили 6 липня під час „10-ліття української мови: що потрібно зробити, аби в країні був єдиний культурний простір“.

Спонукою до такого обговорення став Указ Президента України від 31 травня „Про невідкладні заходи щодо зміцнення державного статусу української мови та сприяння створенню єдиного культурного простору України“, який мав би стати потужним поштовхом для розвитку мови на всій території держави.

Учасниками дискусії була директор Міжнародного інституту освіти, культури і зв’язків із діаспорою Львівської політехніки Ірина Ключковська, громадський діяч Святослав Літинський, директорка Львівської обласної бібліотеки для юнацтва Тетяна Пилипець, директор Наукової бібліотеки Львівського національного університету імені Івана Франка Василь Кметь та історик, професор кафедри історичного краєзнавства Львівського національного університету імені Івана Франка Богдан Якимович.

Дискусія „10-ліття української мови: що потрібно зробити, аби в країні був єдиний культурний простір“.

Основні акценти, які розставили диспутанти, стосувалися необхідних кроків для популяризації вивчення української, чимало з яких власне й прописані в указі.

— Документи — це добре, але потрібно, щоб усі закони, укази на тему мови доповнювали одні одних, інтегруючись в єдину стратегічну лінію. Вагомим внеском у творення українського культурного простору буде залучення українців з-за кордону. Адже українська мова виступає важливим чинником, який убезпечує наших земляків від асиміляції. Можемо залучати величезний потенціал українців з-поза меж нашої держави. Мова є важливим фактором не лише для збереження національної ідентичності, а й прекрасним інструментом для промоції нашої держави в світі, — наголосила Ірина Ключковська.

Дискусія „10-ліття української мови: що потрібно зробити, аби в країні був єдиний культурний простір“.

Приклади того, як свого часу тай, зрештою, досі дбають про свої мови в різних розвинутих державах, зокрема у Франції, розповів Василь Кметь.

— Цей указ варто було видати ще 25 років тому, тоді ми б вже мали все, що там прописано. Звичайно, зараз ситуація дещо краща. Мала нагоду відчути зміни побувавши нещодавно в столиці нашої держави. Мушу сказати, що Київ помітно українізується. Так, помітила, що у сфері обслуговування 90 % працівників розмовляють українською, на сході діти розмовляють українською у соціальному житті. А от щодо шкіл, садочків, то ситуація бажає кращого, але для цього, мабуть, потрібна зміна поколінь, — додала Тетяна Пилипець.

Серед пропозицій для розвитку української мови, учасники обговорення запропонували проводити сертифікацію викладачів на знання державної мови. А також мусить бути сувора заборона на викладання російською мовою у вишах.

Святослав Літинський зазначив, що цей Указ Президента — чи не перший за тривалий час вагомий крок. Бо досі, на його переконання, робили лише невеличкі півкроки, як, наприклад, квотування українських пісень на радіо.

Говорили під час дискусії й про важливість українізації нашої армії. Богдан Якимович наводив приклади, як зміниться ситуація, коли українські воїни навіть на полі бою користуватимуться власною термінологією, а не спадком радянського союзу. Українська мова допоможу воювати, оскільки вороги не розуміють нашої мови.

Наталія ПАВЛИШИН

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

введіть свій коментар!
введіть тут своє ім'я

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.